19

Вона вимовила таке на одному подиху і чоловік зрозумів – це правда. Подумки потішався над собою. Він не був впевнений у своїх підозрах, проте зараз, дуже зрадів, що не помилився. Забрав гострого пазура від обличчя дівчини та випростався. Хотів продовжити свій допит, але втрутилася Мірабель. Вона безстрашно стала між ним і Летицією, ніби захищаючи маркізу собою.

- Досить цієї вистави, дівчина і так налякана, вона тільки виконувала наказ. Відпусти її й Найджела, вони перекажуть твої вимоги Анабель.

- Чому я маю звільнити фрейліну я ще розумію, але до чого тут Найджел?

Турбота про цього чоловіка дратувала. Зрештою, якщо позбутися герцога, то можливо, Мірабель нарешті приділить увагу йому. Дівчина поправила за вухо тонку прядку волосся, яка вибралася із простої ікарійської зачіски. Голова прикрашена дрібними кісками, які спліталися в одну, що вільно губилася серед незаплетеного волосся, що сягало нижче поясу. Якби не сукня, то Мірабель нагадувала б звичайну жительку Ікарії й це подобалося Ейнару. Вона кумедно підняла брови.

- Він уміє переконувати. До того ж тільки через мене потрапив до твоїх лап.

- Переконує використовуючи такі ж методи як і ти, коли намагалася втекти?

Навмисно згадав той випадок. Нехай Найджел сам фантазує зайвого. Мірабель злегка опустила голову, її щоки покрилися рум'янцем. В цій жінці вдало поєднувалася сміливість та сором’язливість.

- Мені соромно за свій вчинок. Якщо відпустиш їх, я подумаю над твоєю пропозицією.

Серце Ейнара забилося швидше. Зараз, вона давала йому надію, яку ще вчора розтоптала об свої ноги. І хоч він розумів – це все тільки через герцога, але можливо, якщо він проявить великодушність, то дівчина хоч трохи змінить своє вороже ставлення. Не зводячи захопливого погляду від неї, перетворився на вродливого чоловіка.

- Чого ж ти не просиш волі для себе?

- Ми обоє знаємо, що ти мені її не даси.

У її голосі відчувалася туга та печаль. Ікарієць бачив, вона прагне втекти від нього якомога далі й насправді навіть не думатиме над тим, щоб стати його фавориткою. Проте, він покаже їй, що може бути не тільки злим монстром.

- Добре, хай ці невдахи повертаються до своєї боязливої принцеси. Твоя служниця знову слугуватиме тобі. За це, ти повечеряєш зі мною у моїх покоях. І одягни ту червону сукню, у якій ти була тієї ночі, вона тобі неймовірно личить.

Навмисно сказав про покої та сукню. Все для того, щоб остаточно збентежити її у присутності герцога. Не помилився, вона зніяковіло перевела погляд на Найджела. Той зацікавився:

- Про яку пропозицію йде мова?

- Мірабель стане моєю фавориткою.

Принц вимовив це з пафосом, переможно смакуючи кожне слово. Задоволено спостерігав як зблідло обличчя герцога. Він не стримав своїх емоцій і різко підвівся. Мірабель, ніби для того, щоб заспокоїти хлопця поспішно запевнила:

- Не стану. Я обіцяю лише подумати над цим.

Найджел протер лоба долонею. На його обличчі виступила гримаса болі. Здавалося, що на нього пролили казан з гарячою водою.

- Не смій, чуєш? Краще я згнию в темниці ніж ти станеш його підстилкою.

Ейнар люто вишкірив зуби. Таке порівняння йому не подобалося. Про жодну жінку він не дозволяв собі подібне висловлювання, а Мірабель точно не заслуговувала цього, яке б бурхливе минуле у неї не було. Розлютився і вирішив припинити цю безглузду зустріч:

- Перекажіть Анабель мої умови. Даю на роздуми три дні. Якщо у середу вона не з`явиться для підписання договору, то у четвер я вирушу зі своїм військом на схід і кров`ю завоюю всю країну.

Принц кивнув і Харольд відпровадив колишніх полонених. Мірабель навіть не приховувала свого теплого погляду у бік герцога. Дратувало. Ейнар не міг зрозуміти причину такої прихильності до нареченого сестри. У нього буде час це з`ясувати, а поки потрібно, щоб дівчина заспокоїлася. Вони залишилися удвох. Чоловік наблизився та ніжно взяв її за руки.

- Я виконав усі твої бажання. Ти ж розумієш чому я це зробив?

Надіявся, що нарешті цим вчинком довів свою небайдужість. Відчував як тремтить її тіло. Опустила очі до низу. Вдавала, немов на підлозі побачила щось неймовірно цікаве. Тихо, ледь чутно, залою пронісся її шепіт:

- Так, проте сподіваюся ти не очікуєш подяки сьогодні.

Чоловік злегка нахилився та доторкнувся спраглими губами її чола:

- Ні, ввечері ми лише розділимо спільну трапезу. Йди у свої покої, Фелісія вже тебе чекає там.

Ейнар відпустив тендітні руки. Якби вона не намагалася приховати свій страх, проте чоловік уловив це відчуття. З сумом дивився їй у слід. Нічого, Мірабель звикне до нього, а він нарешті зрозуміє, що за дивне тяжіння відчуває до цієї дівчини.

Цілий день Анабель нервово очікувала вечора. Боялася та хвилювалася. Хоч і принц пообіцяв тільки вечерю, проте його забаганка одягнути цю розпусну сукню насторожувала. Залишалося сподіватися, що в його покоях буде холодно, тоді вона хоча б попросить прикритися ковдрою. Товариство вірної Фелісії заспокоювало. Дівчина весь час щебетала та нахвалювала Ейнара.

- Здається, суворий ікарієць захопився Вами. Інший на його місці уже давно виніс покарання, припускаю, що наші голови висіли б на шибениці за таке. Вам він пробачив.