"Полонена в його грі"

Розділ 14

Того вечора на балконі вона вдивлялася в нічне місто, намагаючись заспокоїтись. І коли відчула, як хтось накрив її плечі пледом, серце шалено підскочило.

— Замерзнеш, — тихо промовив Рафаель. Його руки затрималися довше, ніж мали б.

Вона обернулася, і між ними знову з’явилась ця небезпечна близькість. Її подих зірвався.
— Навіщо ти робиш це зі мною?

— Тому що можу, — відповів він спокійно, але його погляд був темним і палким. — І тому що ти вже не уявляєш свого життя без моїх ігор.

Він нахилився ближче, так, що їхні губи майже торкнулися… але раптово відступив.

— Добраніч, mi ángel.

І пішов, залишивши її спраглою, з розбитим подихом і бажанням, що вже спалювало зсередини.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше