Розділ 6

Бал минув, але шепіт залишився. У маєтку Дуарте гості ще довго обговорювали вчорашню ніч: чиї погляди перетиналися, хто з ким танцював, хто надто довго зникав із залу. Ізабелла відчувала ці пересуди на собі — погляди, що ковзали за її спиною, і тіні посмішок, які змушували щоки палати.

— Вони говорять про мене, — тихо сказала вона, вийшовши у сад вранці. — Всі знають, що я зникла з балу. Знають… із ким.

Рафаель ішов поруч, спокійний і небезпечний у своїй впевненості. Його чорний костюм підкреслював широчезні плечі, темні очі світилися майже хижо.
— І що з того? — запитав він, наближаючись. — Ти належиш мені, і нехай увесь світ це бачить.

— Рафаеле… — вона зніяковіло відвела погляд, але серце шалено калатало від цих слів.

Він зупинився, нахилився так близько, що його губи майже торкалися її вуха.
— Якщо хтось скаже хоч слово проти тебе, я змушу його замовкнути назавжди.

Вона здригнулася — від страху чи від захвату, сама не знала. У його голосі не було перебільшення, він звучав так, ніби справді готовий на все.

Їхня розмова урвалася, коли з-за кущів з’явилися дві жінки в розкішних сукнях, подруги її сім’ї. Вони привіталися надто солодко, а в очах блищала зловтіха.
— Ізабелло, дорогенька, — протягнула одна. — Учора ви виглядали… надзвичайно щасливою. Сподіваємось, ніч була не менш чарівною.

Ізабелла запеклася від сорому, але Рафаель зробив крок уперед, ставши між нею та ними.
— Пані, — його голос звучав холодно, наче лезо. — Якщо ви ще раз дозволите собі натяки в бік Ізабелли, вам доведеться мати справу зі мною.

Жінки перезирнулися й відступили, кваплячись зникнути зі стежки.

Коли вони залишилися наодинці, Ізабелла з подивом дивилася на нього.
— Ти… ти не мав цього робити. Вони важливі для нашої родини.

— Для мене важливішою є ти, — твердо відповів він.

Її серце здригнулося. Вона відчула, що поруч із ним може бути в безпеці навіть у найжорстокішому світі. Рафаель знову торкнувся її руки, і цього дотику вистачило, щоб світ довкола розтанув.

Він був її лицарем. Лицарем у тіні, що тримав меч за її спиною.
Ізабелла ще не знала: цей меч одного дня може звернутися й проти неї.