21

Мама Олени стрімко йшла на поправку і дівчину це окриляло. Вона щодня їздила до найближчої людини в лікарню та...уникала зустрічей з Артемом. Його відрядження в інше місто виявилося дуже доречним, адже дівчина вирішила попрацювати в ресторані, поки не вилікує матір і не відправить її додому. Після того можна буде шукати більш престижну та менше оплачувану роботу. 

Адвокат надіслав дівчині папери, в яких чорним по білому було зазначено, що вона отримала статус розлученої жінки. Їй хотілося кричати від щастя тому, користуючись моментом, молода жінка мерщій переробила документ в якому було записане її дівоче прізвище. Таким був її вибір. Вона не хотіла мати нічого спільного зі своїм мучителем, тим більше, прізвища, яке на кожному кроці нагадувало б їй про невдалу спробу бути щасливою. Цей етап в її житті вважався завершеним і вона дуже раділа тому.

Олена уникала Артема не через те, що він її образив чи не подобався. Повернення на два дні до старого життя, дало можливість зрозуміти, що вона не готова знову робити собі боляче і тому, дівчина вирішила не давати їм з Артемом шанс, адже в якийсь момент все може піти не так, і з зачарованих вони стануть розчарованими одне одним, а Олена цього не хотіла.

Артем шукав зустрічей з дівчиною, але вона не давала йому можливості поговорити. І навіть тоді, коли він приїздив до неї додому, вона вдавала, що її нема і не відчиняла дверей.

Цього дня Артем повернувся раніше з відрядження ніж мав. Він застав дівчину зненацька, і вирішив розставити усі крапки над "і". Олена саме знімала грим, після вечірнього виступу в ресторані, коли до неї в гримерку увірвався Артем і попросив візажистку залишити їх з Оленою наодинці.

— Що це все означає? — Обурилася Олена.

 — Ні, це ти мені скажи, що означають твої уникання та втечі від мене? Якщо ти шкодуєш про те, що між нами сталося, то скажи про це прямо. Ми ж не маленькі діти і нема нічого страшного в тому, аби сказати правду в очі. — Виказав наболіле Артем.

— Що, якщо ти не той, за кого себе видаєш? — Холодно поглянула молода жінка на співрозмовника.

— Звідки ти про це дізналася? — Здивувався Артем.

На якусь мить навколишній простір заполонила тиша, яка, немов, чорний оксамит нависла над закоханими, віддаляючи і, водночас, зближуючи їх.

Першим тиску не витримав Артем:

— Я давно хотів з тобою поговорити, але після того, як ти повернулася від сестри, до тебе взагалі не можна було достукатися, ні в прямому, ні в переносному значенні слова. Навіть не знаю з чого почати, але з чогось таки почну, — не знаходячи потрібних слів, сказав молодий чоловік. — Ти знаєш, я стільки разів прокручував у голові цю розмову, що коли настав час, всі заготовлені наперед слова, розчинилися у повітрі.

— Якщо вже почав, то продовжуй! — Нетерпляче вигукнула дівчина.

— Словом, ніякий я не виконавчий директор, — зітхнув Артем.

— Цікавий поворот, — не приховуючи цікавості, сказала Олена.

— Мій батько і дядько не мають жодного відношення до мережі ресторанів, — знову зупинився Артем.

— І-і-і? — Округлила очі Олена

— Це мої ресторани! — Ледь вимовив молодий чоловік і затих.

— Не розумію, для чого тоді був увесь цей цирк? — Не приховувала здивування Олена.

— Для того, аби не потрапити на гачок меркантильної мисливиці на гроші! — Суворо сказав хлопець.

— А для чого ти тоді все це мені розповідаєш? Чому відкриваєш таємницю? Прикривався б і далі тим, що ти виконавчий дорогого ресторану, якому погано платять батько та дядько, але ти працюєш на благо чужих людей. — Не могла приховати свого негативу Олена. 

— Пробач, але цю казку я вигадав задовго до того, як зустрів тебе.

— Для чого взагалі щось вигадувати, якщо завжди можна сказати правду.

— Я кохав дівчину, на якій збирався одружитися. Я виконував усі її забаганки та купував тільки те, що вона хотіла. Напередодні весілля, я став помічати, що вона помітно від мене віддалилася. Я був тим, хто кохає, а вона дозволяла себе кохати. Я був на сьомому небі від щастя, адже перша красуня міста, серед інших, більш багатих претендентів, обрала мене. А я і радий старатися, в знак вдячності вкладатися в неї по повній, в усіх сенсах. Все йшло добре, принаймні, мені так здавалося, але одного разу я випадково помітив її зі своїм другом та партнером по бізнесу, в одному зі своїх ресторанів, в який за іронією долі, я вирішив заїхати в останній момент. Тоді мені стало цікаво, чим моя наречена займається у вільний час, а його в неї було дуже багато, і виявилося, що в той час, коли я постійно працюю, аби задовольнити усі її забаганки, вона скаче в ліжко від одного до іншого та складає план про те, як після розлучення обдерти мене як липку та залишити ні з чим. Уявляєш, ми ще навіть не встигли одружитися, а вона вже мріяла про розлучення. Я довго виходив із депресії, а коли все ж поборов почуття та подолав внутрішні труднощі, то вирішив влаштувати виставу. Ну і далі ти знаєш.

— Я навіть не можу знайти слів. — Ледве вимовила розчулена Олена. — Але чому ти вирішив про все це розповісти мені?

— Я дав собі слово, що коли зустріну ту єдину, то обов'язково їй розповім правду. Ось я і зустрів, тому, про це все тобі й розказав. Пробач, що обманював тебе, але ця брехня не була спрямована саме на тебе! — Сказав Артем.

— Але ти брехав! І цей факт залишається фактом! — Заперечила дівчина.

— Але й ти не казала правду. І паспорт в тебе був спочатку один, а потім — інший. — Зауважив Артем. — Олено, так можна звинувачувати будь-кого і в чому завгодно, але ми не можемо судити людину за її вчинки, не знаючи, з яких міркувань вона це зробила!

Пара мовчала...вони просто сиділи одне навпроти одного та зазирали у очі, намагаючись там знайти краплинку віри та надії.

                Минув рік

— Матусю, ну скільки вже можна на тебе чекати? Ти вирішила на святі затьмарити саму наречену? — Нетерпляче кричала Любка.

— Дай матері нормально причепуритися! Не щодня ж дочку заміж видає! — Усміхаючись заступився за майбутню тещу Олег.