Розділ 1. Про знайомства в нічних клубах

Її тіло звивалося у звабливих ритмах популярних диджейських треків. Занадто коротка сукня, занадто багато алкоголю, занадто гамірно та людно. Рвучкі розкуті рухи, які так і заохочували розгарячілих кавалерів приєднатися до того відвертого танцю.

Саймон напружено ловив поглядом цю тендітну дівочу постать поміж спітнілих людських тіл. Вона миготіла в дратівливому світлі прожекторів, а він  очікував слушної нагоди, щоб нарешті втілити свій виплеканий  план у життя.

Підійти. Позагравати. Познайомитися. Запропонувати підвезти додому. Упевнений був, що вона поведеться на його залицяння. Бо вже зібрав про неї цілу теку інформації. Коло спілкування, стиль життя, звички – йому було відомо про неї майже все.  

Саймон знав, що належав саме до такого типу чоловіків, які їй подобалися. Схожий типаж її батька. Щоправда, він не зовсім чоловік.

Головне, у жодному разі не виказати свої справжні почуття. Щоб ні погляд, ні жест, ні міміка навіть не сказали ненароком, як же сильно він її ненавидить.

Ту, яка зайняла його місце за правом. Її матір зруйнувала його всесвіт і тепер він відчує нарешті солодкий посмак помсти.

Хто сказав, що діти не розплачуються за помилки своїх батьків? Він же розплатився сповна. До самісінького дна випив цю чашу болі та страждань.

Тож рішуче підійшов, відштовхнувши якогось мутного чолов'ягу, який до неї клинці підбивав. Саймон вдихнув квітковий аромат її солодкуватих парфумів.

– Привіт, кралечко, – підвищуючи тон, нахилився до її вуха. Спробуй-но перекричати цю запальну музику. – Чудово танцюєш!

Вона озирнулася, поправляючи своє довге темне волосся.

– Ці-ка-во, – промуркотіла, усміхаючись. Саймон прочитав це по її намальованих яскравим блиском губах. І очі виблискували грайливим азартом.

– Тут занадто шумно. Вийдемо надвір! – Розвернув її нахабно та трохи жорстко лицем до себе. – Тобі варто подихати свіжим повітрям.

– Я не сама. Я з подругами прийшла, – вона намагалася зв’язно говорити. Однак Саймон знав, що ступінь сп’яніння вже такий як треба.

Бармен чудово виконав свою роботу, за яку отримав немалі гроші.

– Твої подруги зайняті. Бачиш, як їм весело? – кивнув на скупчення чоловіків біля барної стійки, які радо пригощали коктейлями молодих студенток. – Ми ненадовго, просто познайомимося і все. Даси свій номер телефону?

Вона усміхнулася чарівно, звабливо, довірливо. Юний метелик потрапив у чіпкі лапи павука.

– Подумаю, – протягнула, ніби співаючи.

Саймон владно схопив її за руку та, просуваючись крізь скупчення розгарячілих алкоголем людей, вивів з нічного клубу.

Підхопив її вправно, коли вона ледь не впала, зачепившись високими підборами за низьку сходинку.

– А ти гарний, – захихотіла, спираючись на його рельєфну руку, прикрашену чудернацьким татуюванням. Досить чітко встигла роздивитися його лице в одинокому світлі неонової вивіски.

– Обережніше, мала, гляди не впади, – схопив за тонкий стан, притиснув до свого міцного тіла. – Тобі, мабуть, краще десь присісти. Можливо, послухаємо музику в моїй машині?

Але міське, насичене вихлопними газами повітря, певно, трохи її отверезило.

– Ні, яка машина? – обурилася гнівно. – Я ж тебе зовсім не знаю. Скажи мені хоч своє ім’я.

– Саймон, – відповів їй правдиво. Проте ж відводив трохи далі від курців, які диміли біля входу, й ближче до своєї автівки.

– Дивне якесь твоє ім’я, – зауважила замислено. І не пручалася навіть, повільно пленталася біля нього попід високим парканом якогось заводу.

Цей клуб знаходився в промисловій зоні, за межею жилих районів. І, звісно, дібратися сюди можна було лише на таксі.

– Слухай, Саймоне, а ти випадково не зможеш мене додому підкинути? – раптом осяйнуло її геніальною ідеєю. – Щось я трохи перебрала.

– А швидко ти передумала? – переможно усміхнувся їй, навіть не приховуючи свою зловтіху.

– Та якось не хочеться повертатися у цей клуб. Що в ньому такого елітного? Не розумію. Знаходиться бозна-де, на таксі купу грошей з дівчатами викинули. Випивка – космос. Лише й залишається чекати, що тебе хтось пригостить, – виливала Саймонові душу бідна студентка.

– А татко з мамою що, грошей не дають? – Саймон пхикнув зневажливо, відчиняючи двері.

Проте галантно посадовив довірливого метелика у свою розмальовану павутинкою спортивну автівку.

– Ого! Оце в тебе мажорна тачка, – аж сплеснула руками вражена дівчина.

– Так, не з дешевих. А ще тут є маленький сюрприз для однієї дівчинки. – Він нахилився до неї впритул і ніжні пелюстки губ дівчини навіть розкрилися в передчутті поцілунку. Коли зненацька вона відчула, як її тіло обвивають тугі ремені безпеки.

Сіпнулася декілька разів – усе марно. Протверезіння занадто швидко приходило, занадто болісно.

– Ти хто? – перелякалася не на жарт, але не змогла викрикнути. Забракло повітря.

– Я – твій найстрашніший кошмар, Ладо, – вирік її викрадач і вколов у ніжне передпліччя снодійний укол.