Соня

Я сплю до вечора, вечеряю, говорю з татом по телефону і він запевняє мене, що сьогодні пити не буде, але переночує у друга. Не знаю чи вірити йому, але моя віра ніяк на його вчинки не впливає. Готую на завтра форму, банкет піся пар, тому на татову тверезість я прям ну дуууже  сподіваюсь. Мені телефонує Макар і розповідає як пройшло тренування, каже, що Марк постійно виглядав мене на трибунах. Хочеться вірити Макару, що він це не вигадав. Марк не писав мені сьогодні хоча був декілька годин назад онлайн. Можливо втомився після тренування і ліг спати? А можливо зайнятий? Потім вже ставлю питання собі. А можливо ти сама напишеш Соня? Точно, напишу сама.

Соня: Як тобі тренування? Знову забив усі м'ячі?)

Марк читає одразу, бачу, що набирає текст, потім знов офлайн, знов набирає текст, але відповіді ніякої немає. Не знаю скільки проходить часу поки я обновляю сторінку. Та коли вже хочу лягти спати смс все таки приходить.

Марк: Вийди, нам треба поговорити.

Соня: Щось сталось? Ти тому так довго відповідав?

Виглядаю у вікно і бачу Марка він сидить на лавці, а поруч стоїть якись чоловік. Мені трохи не по собі , томі я беру газовий балончик і спускаюсь. Чоловік, що стоїть поряд таксист, він представляється і питає чи це я Соня? Киваю. Він запитує чи знаю я цього хлопця і вказує на Марка. Знову киваю. Таксист їде, а я підходжу ближче до Марка і розумію, що він дуууже п'яний. Намагаюсь його розтормошити, але все марно, він лише бурмоче. Може я якись магніт для п'яних людей? Моє біополе якось притягує свіх хто вирішує, що твереза я повинна розгрібати наслідки їх пиятики? Беру марка під руку і намагаюсь підняти. Це дається мені дуже важко, тому знов намагаюсь змусити його хоч трохи мені допомогти. Марк йде сам, але його вага нвіть не значна яку я беру на себе дається в знаки, радію, що хоч в будинку є ліфт. Ми ледве доходимо до моїх дверей і я боюсь аби він не впав поки я колупаюсь з замком. Радію вдруге, що тата немає вдома, хоча не виключаю, що він зараз в такому самому стані просто не в цій квартирі. Що ж одного п'яного цілком досить на одну квартиру. 

Кладу Марка спати у себе в кімнаті, все таки я не знаю коли повернеться тато і пояснювати йому хто спить у нас на дивані не хочу. А так вигадає версію, що заснула на дивані поки дивилась фільм. Моя кімната буде смердіти перегаром, хоча раніше це було єдине місце куди не торкався зелений змій. Тут багато аромасвічок і дифузор. Я відганяла цей момент як могла. Така зла на Марка, що сподіваюсь у нього був привід напитись аби хоч якось виправдати свою безвідповідальну поведінку.  Якби не холодна осінь , спав би він на лівці, принесла б плед і все. 

Знімаю з нього взуття і ставлю біля ліжка. Ну хоч суха погода і не має слідів болота в квартирі. Знімаю куртку і розстібаю ремінь аби зняти штани. Макар кладе руку на мою ніби зупиняючи мене зняти з нього штани, чую як через алкогольний сон він говорить.

- Я не хочу , у мене є дівчина...Соня. - Ці слова трохи дезорієнтують мене. Він думав я буду займатись з ним сексом? Він назвав мене своєю дівчиною? 

Штани я все таки знімаю, хоча його хватка досить міцна. На Маркові немає светра, залишаю його в футболці, а речі складаю поряд. З кишені випадає телефон і я бачу пропущені, багато пропущених від його тата. Телефон оживає , це знов тато , вирішую відповісти, розумію як він хвилюється. 

- Марк де ти? Чому охорона будинку каже, що ти ще досі не приїхав? Ти знову на тій квартирі?

- Це не Марк.- Чую як на тому кінці повисає мертва тиша і його тато наче перестає дихати, перевіряю чи дзвінок не зірвався.- З ним усе добре він у мене.- Чую глибокий полегшений видих.

- У кого у мене? Скажуть адресу я зараз його заберу.- Думаю, що це не погана ідея, але чомусь не хочу називати адреси, не хочу аби ще хтось увірвався в мою квартиру.

- Мене звати Соня. Вам немає чому хвилюватись він просо спить, а завтра Марк сам вам все пояснить. - І мені також сподіваюсь.

- Добре. Дякую. Соня.- Його тато вимикає дзвінок, а я йду спати на диван, перед цим відкривши вікно, але вкриваю Марка ще однією ковдрою.