Марк

Я багато чого робив не подумавши, але напитись сьогодні було однозначно моїм найгіршим рішенням. Хоча ні, відписати Дену було найгіршим. Спочатку я пив один і пив багато. Я заливав почуття які в мені відроджувались, відчуття, що мене підтримують, що хтось поряд. Це така пастка насправді, знову ось так відчути ніби в тебе є родина. Точніше рідна душа. Планку яку встановила Соня за один день не можливо буде подолати одноразовими стосунками як я це робив раніше. Я напиваюсь бо безсильний перед нею і в той самий час вона дає мені силу боротись з темрявою в мені яку я так старанно підгодовую. 

Ден приїхав дуже швидко і не сам. Мене вже переслідують здається і я не те щоб тоді цьому опирався. Я просто був дуже п'яний, а вона мазала по моїх губах. Не знаю хто б не зупинив такий поцілунок та я не зупинив, але і не відповів. А коли побачив Соню в обіймах Макара одразу ніби протверезів. Вона бачила як ми цілувались і це не має мене хвилювати, але відчуття ніби я зрадник і козел починають розпускати павутиння у мене в голові. Соня дивиться на мої губи і я проводжу по ним. На них помада. Вони з Макаром йдуть. Я викликаю таксі собі і своїй спутниці, не можу залишити її п'яну в клубі саму хоч власне не я її напоїв і притягнув сюди та бути козлиною на цей вечір досить. Ми говоримо в таксі ті самі слова, що і біля університету. 

- Мені не цікаві стосунки!- Повторюю їй раз десятий і вже починаю нервувати

- Тоді ми можемо почати з дружби -Ніколи не було і от знову.

Ми зупиняємось, вона виходить і я полекшено видихаю. Знаходжу Соню в інстаграмі. В Макара на сторінкі і в неї є їхні спільні фото і здається вони були знайомі і до універу. Бачу, що вони часто десь разом бувають і пишу їй прямо. Якщо вони разом я не буду заважати, але мушу знати. Це знання не змінить моїх почуттів до неї, точніше того, що я відчуваю поряд із нею. 

В обід я вже трохи краще почуваюсь хоча похмілля не можна назвати прям супер станом. Квартира виглядає не краще за мене, всюди розкиданий одяг і речі. Викликаю клінінг і заходжу в інстаграм. Соня відповіла. Вони родина...тобто родичі? А хто тоді я для неї?

Марк: А хто я для тебе? 

Відповідь приходить дуже швидко, Соня онлайн.

Соня: Друг?

Ну френдзона не так і погано після того, що було біля клубу.

Марк: І як справи у мого друга? Завтра ти проводиш тренування?

Соня: Поки не знаю...

Марк: Я можу якось допомогти?

Соня: Думаю ти тут нічим не допоможеш.

Соня права у алкоголізмі її тата я мало чим подоможу, але можу підтримати її. Хорошими справами прокладено дорогу до пекла тому я не буду поки нічого сам робити. Просто хочу щоб вона знала, що я поряд. 

Чекаю понеділка і змоги її побачити.

В понеділок у нас мало бути два тренування підряд і я чесно думав, що їх буде проводити Степан Петрович, хоча звісно і сподівався побачити Соню, але краще на трибунах як спостерігача. Чуда не трапилось я не побачив Соню, власне і її тата теж. Перше тренування проводив Макар, вони з Деном все підготували і ми просто поділились на дві команди і зіграли. В перерві коли я вже хотів піти просто покидати м'яч у двері зайшла Соня. Вона посміхалась, але я бачив, що вона ніби не тут. Вирішив, що точно підійду до неї після гри. 

Вона проводила тренування краще за Макара не в образу йому звісно. Цього разу вона вигадала швидкі заміни в команді аби ми краще слухали і сильніше концентрувались на грі, вловлювали все, що відбувається навколо. Ми поділились на дві команди. Під час гри вона викрикувала ім'я двох гравців які в процесі змінюють команди і от ти під сіткою яку захищаєш, перетворюєшся на нападаючого цієї сітки.

Після завершення тренування я не став чекати на Соню в залі, біля неї так крутився Ден, що шансів не було навіть підступитись. Та коли я побачив, що вони не кидають один одному м'ячі, а просто їх збирають кожен на окремій частині мене це потішило.

Я прийняв душ і переодягнувся. Тепер коли я зачиняю шафку або відчиняю то ще і посміхаюсь. Наклейка яку мені любʼязно подарувала Соня причина цієї посмішки. Чекаю на Соню в жіночій роздягальні. Не хотів більше пересікатись з Деном. Поки чекаю просто готувався до завтрішньої пари щоб якось скоротити час і раптом почув кроки. Це точно були підбори і як я зрозумів направлялись вони мабуть в жіночу роздягальню. Я став позаду дверей аби мати змогу швидко вийти коли дівчина піде в душ, але кроки направлялись далі до дверей в спортзал. Двері залу відчинились і я впізнав голос блонді.

- Ден, привіт, а де Марк?- Тепер я радів, що зараз знаходжусь в жіночій роздягальні і вона не подумає тут мене шукати.

- Він вже напевно пішов, тренування давно закінчилось.- Хоч запитання було адресоване Дену на нього відповіла Соня. 

- Його авто на парковці.- Блонді не здавалась, а я в голові поставив собі завдання змінити парковочне місце, або взагалі паркуватись десь поблизу.

- Тоді він десь в універі, мабуть теж тебе шукає.- Це вже голос Дена, але слова не мого «друга».

- Він казав, що шукає мене? - Блонді з такою надією це питала, що мені стало її шкода. Я тисячу разів їй казав, що мені не потрібні стосунки і що ми не можемо бути разом. Тепер хоч зрозуміло хто її підгодовує ілюзями щодо нас. З Деном розмова неминуча.

- Він питав про тебе сьогодні.- От же, розмови про неї між нами взагалі не було.

- Дякую, ну я побіжу. - Звук підборів зник хвилини за три. Та далі розмова була ще цікавішою.

- Марк справді про неї питав?- Соня питала це у Дена.

- Так, здається в них все серйозно. Ти сама бачила як вони в суботу, нуууу....- От же. 

Я ледве стримав себе, щоб не влетіти в зал і не  дати йому в пику. Одна справа, що він всюди на наші гульки таскає з собою цю блонді. Інша, що він бреше дівчатам прикриваючись мною. Двері відчинились і Соня швидко пішла до шафок. Я підійшов ззаду і став поряд спершись на шафку поряд. Вона була не здивована мене тут побачити і не злякалась.