Соня

Робочий день проходить досить спокійно у вихідні тут повно людей і бігаючи поміж столиків, розумію,що і досить швидко. Мені вдається заробити непогані чайові і я радію, що зможу швидше назбирати на поїздку до бабусі і дідуся. 

Хочу вже взяти таксі як мені дзвонить Ніка.

-Алло ти ще на своїй роботі?- Вона мене не засуджує, але трохи не розуміє скажімо так.

- Якраз збираюсь додому. 

- Ми з Макаром їдемо в клуб в Київ і можемо тебе підкинути додому.- О це мені подобається. 

- Виходжу через десять хвилин.

Швидко перевдягаюсь, прощаюсь з усіма до середи ( в середу банкет на якому я теж планую бути) і виходжу з ресторану. Макар мигає мені фарами і я направляюсь до них з Нікою. Ми обіймаємось і я сідаю на задне сидіння.

- Ти не проти, якщо спочатку відвезу Ніку в клуб, а потім тебе додому?- Як я можу бути проти.

- Ні звичайно. Як у вас взагалі справи? - Вони переглядаються ніби вирішуючи хто відповість, а потім відповідає Макар.

- Бабуся має приїхати на наступні вихідні у справах і до нас заїде, запрошую тебе на сімейний обід доречі.- Ось так завжди вона ніколи не заїздить до нас з татом лише до сім'ї Макара.

- Ти впевнений, що я вписуюсь в цей сімейний обід? - Макар повертається до мене всього на секунду, а потім далі слідкує за дорогою.

- Ти знаєш, що так. І взагалі Соня, чому ти не сказала, що Степан Петрович знову випиває?

- А що б це змінило?

- Можливо іноді я братиму на себе тренування? Ніка каже, що ти в п'ятницю пропустила всі заняття.- Бачу як Ніка опускає голову ніби їй соромно.

- Все нормально я наздожену. 

Ми паркуємось біля входу в клуб і я бачу авто Марка на парковці. Слідкую за тим як Макар з Нікою заходить в клуб і біля входу бачу Марка. Він розмовляє з Деном про щось, а біля нього знову та блондинка. Він п'яний в дю-дю, ледь стоїть на ногах. Хочу вже вийти з авто і запитати чи не викликати йому таксі як та блондинка тягнеться до нього і цілує його. Він не відповідає, але і не відштовхує її. Не можу далі на це дивитись, але не відводжу очей. Біля Дена теж крутиться якась дівчина яку він обнімає за талію, а потім кладе руку на сідниці. А мені розповідав, що і думати про когось іншого окрім мене не може. Хоча на Дена мені все одно, а от Марк , я його ревную. Це по дурному бо він нічого мені не обіцяв, але я його ревную. Макар виходить з клубу і вітається з хлопцями , тисне їм руки і лише в цей момент блонді відлипає від губ Марка. Бачу як Макар показує рукою на своє авто і здогадуюсь, що маю вийти привітатись мою конспірацію успішно викрито. Натягнуто посміхаюсь і підходжу до них. Макар мене приобнімає за плече і куйовдить мені волосся. Старший брат як не як. Я киваю Дену і його дівчині яку він відпихнув як тільки я підійшла і це смішно бо я ж все бачила. Марк киває мені у відповідь і сканує поглядом. Блондинка тримає його за руку, я дивлюсь йому прямо в очі, а потім переводжу погляд на його губи на них залишилась помада тієї дівчини. Марк розуміє на, що я звернула увагу і торкається своїх губ потім дивиться на долоню з плямами помади і винувато дивиться на мене. 

Ми з Макаром прощаємось з хлопцями і він везе мене до дому. Щось говорить, а я піддакую а потім взагалі роблю вигляд, що заснула. Перед очима картина як Марк стоїть п'яний і та блондинка його цілує. Телефон загорається, але я роблю вигляд що сплю хоча дуже цікаво хто мені написав о такій годині, може тато нарешті помітив, що мене більше доби немає вдома?

Макар висаджує мене біля під'їзду і проводить аж до дверей. Я відчиняю квартиру і в ніс б'є сильний запах перегару. Одразу відчиняю всі вікна, тато спить у себе в спальні. Добре хоч вдома. Спостерігаю, що він дихає і все відносно норм. Відчиняю вікно і в його спальні. На кухні повний хаус, приступаю до прибирання. Лягаю спати десь під ранок, зачинивши двері і заховавши татові ключі. А прокидаюсь вже через пару годин коли тато стукає мені в двері. 

- Відчини! Я знаю ти там , Соня де мої ключі? - Говорити з татом я зараз не хочу, але він не відчепиться.

- Якщо ти хочеш знову йти пити то ключів немає.

- Я хочу просто купити продуктів.- Цю пастку ми знаємо.

- Я сама пізніше куплю. 

- Я зараз хочу їсти.- Не витримую і відчиняю двері.

- Ти знов підеш пити! Тобі завтра на роботу у тебе два тренування з командою під ряд, тебе можуть звільнити, ти хоч це розумієш? 

- Але ж поки не звільнили. - Він розводить руками.

- Бо я тебе заміняю!!!! І якщо так буде і далі робити я цього не буду!!!

- Ну добре, вибач.... Просто мені так важко ,твоя мама померла....

- Не смій!!! Не смій виправдовувати свої п'янки і гульки моєю хорошою і світлою мамою!! І так я теж втратила її!!!

Кидаю ключі татові і зачиняю двері. Плачу. Мене більше доби не було вдома, а він навіть не помітив? Беру телефон аби подивитись може хоч вночі дзвонив чи писав. Від тата нічого, зате купу смс від Дена про те, що я не так все зрозуміла і вона сама до нього липла, хто така вона? Читаюі хочу проігнорувати, але потім думаю відповісти. Пишу коротке смс, що мені все одно і він не має звітутвати переді мною. Переходжу в запити і бачу, що мені написав Марк. Думаю, якщо теж щось типу вона сама я ні до чого це буде якийсь сюр. Та від нього лише одна коротка смс.

Марк: У вас з Макаром все серйозно?

Одразу хочеться проігнорувати і не відповідати, або написати, що це не його діло. Та я пишу наступне.

Соня: У нас все дуже серйозно...ми родина.

Чую як стукають вхідні двері і вдихаю на повні груди. Проходжусь по квартирі і зачиняю вікна. Повертаюсь в ліжко і думаю поспати ще пару годин.