Соня

Підіймаюсь в деканат. Морально налаштовую себе на розмову про мого батька. Це не перша, не друга і навіть не восьма бесіда. Тато вже другий рік працює тут тренером баскетбольної збірної і другий рік я його підміняю коли він заходить в запій. Якби ректор не був хорошим знайомим мого тата той би давно вилетів, або як сказав ректор якщо хтось з команди пожаліється. Ніхто поки не пожалівся і мої підміни наче добре проходять тому і зарплатню татові вони платять і з роботи не звільняють. Не знаю як би ми жили якби тата звільнили. Гроші котрі він заробляє невеликі та вони покривають наші розходи на харчування і комунальні. Він п'є це теж стаття розходу і чим далі тим більша. Тому я знайшла підробітку офіціанткою в ресторані і можу собі іноді дозволити не сидіти вдома і жаліти себе, а заробляти кишенькові. Якби мої бабуся з дідусем дізнались, що їхня внучка працює офіціанткою вони б згоріли від сорому. Мамині батьки дуже забезпечені і не раз після її смерті пропонували мені переїхати до них в Одесу та я відмовилась. У тата є лише я, з ним вони не спілкуються, вони одиндля одного вороги номер один. А я, як між двома вогнями. Таємно працюю офіціанткою від бабусі і дідуся і таємно їзджу до бабусі і дідуся від тата. 

Слухаю хвилин двадцять і киваю. Процедура стандартна і вона ніколи не триває довге ніж двадцять хвилин. І весь цей час моя задача кивати і говорити, що наступного тренування , а зараз це в понеділок тато буде на роботі. Сльози які зазвичай льються з моїх очей зараз мабуть від безсилля просто чекають іншого моменту аби прорвати дамбу. Піднімаюсь і на ватних ногах йду на вихід. Виходжу з універу і вдихаю на повні груди. На вулиці ливень. Перевіряю чи взяла парасольку, немає. Переводжу погляд в бік і бачу Марка він дивиться на мене , а поряд з ним стоїть та блондинка з якою він обідав і щось йому розповідає. Я киваю, накидаю капішон свого худі і виходжу в дощ. Грошей на таксі немає і я шкодую, що не перечекала дощ в універі. З хвилину я вже повністю мокра і тут мене прориває. Я плачу від безсилля і вкладаю в ці сльози всі негаразди цього дня. П'яного тата, тренування які проводжу, брезгливий погляд цієї блондинки, Марк, ректор, підробіток, запах в квартирі котрій я зараз буду вивітрювати і квартиру в якій буду прибирати. Я не хочу йти додому, але і не йти не можу. Лякаюсь від сигналу авто, підскакую і думаю, що в своїх думках вийшла на проїзджу частину. Оглядаюсь я на тротуарі , а поряд повільно їде якись тоновоний джип. Скло з боку пасажира опускається і я бачу Макара. Його усмішка гасне, обличчя якесь стурбоване. Він зупиняє авто і виходить з нього . Тепер ми обоє стоїмо під дощем , який доречі дуже холодний. На ньому також чорне худі, здається навіть бренд як і в мене. Чорні широкі спортивні штани і джордани.

- Сідай в авто. - Його голос ніби благає мене це зробити, а не наказує.- Сонь...

- В тебе салон змокне. - Говорю те, що реально мене турбує, хімчистку чи сушку мені немає чим оплатити.

- Думаю я це переживу. - Він відчиняє двері і я сідаю.- Сонь сідай.- Я сідаю і чекаю, Марк відкриває багажник і подає мені плед. Вмикає пічку на всю, сидіння піді мною теж починає подавати тепло і я видихаю.

- Дякую.- Переводжу свій погляд на Марка. Він киває і починає їхати. Не відразу розумію, що Марк їде не в бік мого дому. - Ти мене викрадаєш? 

- Я тебе викрадаю. Страшно?- Якщо чесно то ні. Я чомусь не відчуваю небезпеки від Марка якого знаю другий місяць. Хоча розмовляти почали ми з ним лише сьогодні.

- А тобі не страшно? - Марк легенько мені всміхається. 

- Чому таксі не викликала? - Вирішую відповісти правду.

- Це не входить в мій бюджет. - Про те, що грошей немає зовсім і я чекаю на татову зарплатню на днях як манну небесну вирішуюю промовчати. 

- А лікуватись входить в твій бюджет? 

- Я не захворію. 

- Звідки така впевненість? 

- Просто один джентельмен мені цього не дозволить.- Переводжу погляд на Марка і бачу як він знов посміхається. - Ти мене в ліс везеш? Чи одразу в річку викинеш?

- Я поки думаю. А ти як би хотіла ?

- Здається ліс краща ідея. Води на сьогодні досить.- Мені вже стає трохи тепліше. Я розслаблаюсь і по-тихеньку засинаю. 

- Прокидайся, ми приїхали.- Марк стоїть біля мене , я оглядаюсь і бачу що ми на підземній парковці. Встаю і йду за Марком закутана в його плед. 

- Ти мене до себе привіз?- Досі до кінця не розумію, що я тут роблю, але щось всередині мене підказує, що це краще ніж дихати перегаром у себе в кімнаті. 

- І так і ні. Це моя стара крартира. Я тут майже не живу. - Він не каже це аби мене вразити, просто констатує факт.

- Тільки не кажи, що ти з багатої родини. Ніколи не повірю. - Марк сканує мене поглядом, а з його обличчя не сходить усмішка. Ми піднімаємось на ліфті і зупиняємось на сьомому поверсі. Я теж живу на сьомому. Коли двері ліфту відчиняються чую приємний запах в коридорі , виявляється на кожному поверсі дифузор. Марк відчиняє квартиру і ми потрапляємо в дуже просторий коридор. Речей я не бачу, здається він і справді тут н еживе, але чому тоді не повіз мене там де живе? - Поки я н епішла в душ можна дещо запитати? 

- Питай. 

- Ти привіз мене сюди бо на квартирі де ти зараз мешкаєш там твоя дівчина? - Мені важливо це знати. Я ж бачила його з блондинкою.

- У мене немає дівчини. - Більше Марк нічого не каже і я йду в душ, двері він мені галантно відчиняє. 

У нього дуже душ як моя спальня. Скидаю з себе мокрий одяг і поводжу себе як хащяйка, одразу закидую його на прання. У нього є машинка для сушки тому години через дві я зможу піти додому. Якщо звісно тут не далеко йти. Може попрошу Ніку оплатити мені таксі. Хоча це останній варіант. Зараз на носі осінній бал і я маю економити, щоб поїхати в Одесу.  Гарячий тропічний душ і гель Марка такий самий який я бачила в його шафці. Я мию ним волосся і тіло бо чогось іншого тут немає. В шухляді під раковиною знаходжу зволожуючу маску і нічний крем, по датам ніби ще норм, але все одно нічого не беру. Білизна разом з одягом в машинці, тому одягаю величезний махровий халат і перев'язую його два рази навколо своєї талії. Це ніби халат для велетнів. Він волочиться по підлозі і я виглядаю в ньому трохи смішно. Марк вже переодягнений, розбирає пакети з їжею на кухні.