Марк

Трель будильнику дістає мене з глибокого сну. Відчуваю, що не один і справді коли повертаюсь бачу якусь блондинку поряд. Не пам'ятаю як її звати, але здається вона моя одногрупниця. Дівчина залишається спати далі і я не звертаючи на неї уваги йду в душ. В голові так погано після вчорашнього, що здається ніби звукові ефекти збільшились у сто разів. 

Душ, кава, пишу записку блонді аби просто зачинила двері коли піде. Я живу в приватному комплексі тому цього буде досить. Паркуюсь біля універу , вдягаю чорні окуляри бо очі від осіннього сонця болять ще більше ніж голова. Мені вже махає Ден, ми з ним разом вчились в школі. Він вступив сюди відразу, а мене батьки відправили за кордон та після року навчання я повернувся в рідне місто. Підходжу до нього, він виглядає супер і це аж бісить. 

- Бачу ти вчора не уроки робив?- Ми потискаємо один одному руку.

- Були важливіші справи.- Відповідаю з сарказмом, виливати йому душу чи щось пояснювати я не збираюсь.

- На тренування сьогодні йдеш?- Баскетбол - єдине заради чого я взагалі відвідую універ. 

- Ти б ще спитав чи я душ приймав. - Відмахуюсь від його допитів, теж мені друг і першим починаю підніматись в аудиторію. 

Сиджу ззаду і малюю різні скетчі, слухати математичку мені зараз не цікаво. І ніколи не було цікаво. Після третьої пари спускаємось в столову і до мене одразу підбігає блонді, здається та з якою я сьогодні прокинувся. 

- Маркусик - Ненавиджу коли мене так називають.- Я зайняла для нас столик.- Повертаю голову до Дена в пошуках порятунку, але він киває і йде за столик до нашої команди. Не встигаю зреагувати як блонді вже тягне мене вбік.

Весь час вона мені щось завзято розповідає, а я ніби не тут , мозок вимикається від нецікавої для мене інформації. Погляд знаходиться то в моїй тарілці де я десятий раз перебираю продукти так нічого не з'ївши то дивлюсь за стіл команди. Хлопці сміються і щось обговорюють. Раптом до них підходить якась дівчина і вони всі їй кивають, Андрій навіть встає і пропонує їй сісти на його місце, з чого така честь? Це дівчина Андрія? Я бачу її лише ззаду і оцінюю її непогані форми. Вона відмовляється сісти, а потім всі вони дивляться в мій бік. Дівчина киває і направляється до мене. Здається я її раніше бачив, вона була на тренуваннях, але просто сиділа на трибунах. Вона не висока, Довге волосся зав'язане у високий хвіст, на ній немає макіяжу лише легкий рум'янець ніби вона щойно бігала. Звук блонді на фоні замовкає коли вона підходить до нашого столику. І посміхається нам. Тягне руку до блонді, але та лише кривить обличчя і відвертається, я руку потискаю і вона зібравшись починає говорити.

- Марк, чи можу я поговорити з тобою?- Вона хоче виглядати впевнено, але їй це не вдається.

- Говори.- Не знаю, що вона хоче, але стає цікаво.

- Якщо ти вже поїв, то чи могла б я тебе попросити допомогти мені підготуватись до вашого тренування? Сьогодні твоя черга. - Тягати щось по залу і мити роздягальню після тренування звісно не входило в мої плани, але компанія блонді мені вже набридла. Якщо чесно мені все набридло. Встаю, одягаю рюкзак на плече і киваю. Бачу як вона ніби полекшенно видихає, коли розуміє що їй не доведеться сперечатись зі мною і ми йдем в бік залу. Коли виходимо з їдальні вона повертає голову в мій бік і я концентруюсь на її карих очах в яких є вкраплення золота, виглядає незвичайно і трохи гіпнотизує. Зоровий контакт триває секунду, вона хмурить брови.

- Мене звати Софія я буду сьогодні заміняти у вас тренера. Ти ж це хотів запитати у мене?- Тобто заміняти трененра?

- А де тренер? - Софія опускає погляд і здається не знає, що відповісти.

- Він погано себе почуває.

- А чому замінятимеш ти? Ти взагалі знаєш хоч правила?- Я думав вона просто відповідає там за організацію, але слухати, що цей метр в кепці буде нас тренувати це смішно. Вона різко зупиняється і я ледь не збиваю її з ніг зловивши в останній момент. Швидко відсторонююсь, але пульс від цього тілесного контакту чомусь підвищується.

- Я взагалі-то граю у баскетбол з чотирьох років і якщо тобі щось не подобається то просто не приходь на тренування поки тренером на них буду я. 

- А деканат знає, що у нас така досвідчена заміна ? - бачу як її обличчя з почервонілого за мить стає блідим як крейда.  

- Не смій погрожувати мені чи моєму... чи Степану Петровичу.- Софія йде далі і я слудую за нею. 

Ми не говоримо, а усмішка і хороший настрій який до того був у неї зникає. Софія киває мені в бік роздягальні коли ми заходимо в спортивний корпус.

- Через десять хвилин на корті.- Показує підборяддям на двері і зникає в кабінеті тренера. 

Швидко переодягаюсь і заходжу в зал. М'ячі розкидані по всьому залу. Софія щось пише в своїй папці. Підіймає погляд на мене, а я проходжусь по її фігурі в чорних обтягуючих лосинах і топу який занадто короткий аби гравці слідкували за грою. Вона зчитує мій погляд, червоніє і застібає замочок спортивного худі. Тепер довге худі трененра закриває всі вигини її тіла і я концентруюсь на її червоному обличчі.

- Треба позбирати м'ячі і поміняти пляшки з водою.- Далі дивиться в папку. 

- Може ще щось зробити? - Відповідаю з сарказмом.

- Так, не витріщатись на мене, а почати щось робити. Через пів години тренування почнеться і все має бути готово.- Хмикаю на її зауваження про витріщання.Вона  не реагує на це і кладе папку на лавку де сидять запасні гравці, підходить до стерео системи. Клацає щось декілька разів в своєму телефоні і з колонок починає грати пісня Eminem - Lose Yourself. Софія з абсолютно спокійним обличчям починає кидати мені м'яч і показує пальцем, що я маю його закинути в кош. То виходить ми разом будемо прибирати? Спочатку ми збираємо м'ячі кидаючи пас один одному, хто ближче стоїтьдо коша з м'ячами. Софія кожного разу потрапляє в кош в якому збираються м'ячі я теж і ця гра мені навіть подобається. Потім вона показує на воду і поки викидає пусті пляшки просить мене принести нові паки з кабінету тренера, простягає мені ключі і я йду за водою. Вже хочу вийти як бачу на поличці в кабінеті фото нашого тренера Степана Петровича з Софією яка вдягнена у випускне платтяі з стрічкою. На її шиї красується золота медаль. Софія в короткій сукні і в балетках, а поряд стоїть тренен який в двічі вищий за неї і виглядає це дуже мило. Отже тренен її родич.