2 Розділ. Знайомство з Джеком Бартом та нове завдання Нікс.

- Добрий ранок! - сказала я і побачила, як мама готує щось на кухні.
- Добрий! - відповіла мама.
Я сіла за стіл і побачила здивований погляд мами коли вона побачила, що я в поліцейській формі.
- Нікс ти, що повернешся на роботу?
- Так, тому що я люблю працювати і батько це знає, а щодо сварки, то думаю помиримося!
- Зрозуміло, така ж вперта, як він!
- Мама ми взагалі не схожі! 
- Я думаю, що з вашої трійні - ти найбільше схожа на тата.
- Так, все я думаю мені потрібно йти на роботу, тому дякую, все було дуже смачно, - сказала я і поцілувавши маму пішла.
Я дійшла до роботи досить швидко і як тільки я зайшла всередину приміщення, зустріла праву руку мого батька:
- Добрий ранок Ніколь! Що ви тут робите?
- Думаю я тут працюю!
- Але ваш тато так не думає!
- Не тобі вирішувати, що думає мій тато! Відійди в сторону Роджер і не сварися зі мною! - сказала я йому штовхнувши його.
Роджер завжди недолюблював мене, але батько йому довіряв. На роботі мене взагалі не дуже люблять, але я на це увагу не звертаю, адже я працюю тут не для того, щоб мене любили.
Я постукала в двері батькового кабінету і почувши, що можна заходити, зайшла: 
- О Нікс, так і думав, що це ти! 
- Роджер сказав?
- Ні, я просто тебе дуже добре знаю!
- Це добре, ну, що ж якщо ніхто не проти я можу приступати до роботи?!
- Почекай, хочу представити тобі нового працівника поліції Джек Барт! - після цих слів батько показав головою, що можна заходити. Коли він увійшов я побачила високого хлопця, брюнета з карими очима, він був досить симпатичним.
- Джек,знайомся - це Ніколь Стюарт, моя донька! 
- Приємно познайомитись! - сказав хлопець.
- Не можу сказати, що це взаємно! - відповіла досить грубо я.
- Ніколь! - сказав батько і подивився на мене злим поглядом.
- Ну ти мені його представив, тепер я можу йти?
- Ні, почекай! Ну, що Ніколь Стюарт можу тебе привітати ти тепер маєш напарника, якого ще й будеш всьому навчати!
- Щ... ЩО? Тату ти, що? Ні, я ні!
- Джек Барт знайомтесь - це ваш наставник Ніколь!
- Тату, я не згідна. Ні! 
- Ну тоді можеш йти додому і не виходити на роботу! Або так, або ніяк!
Я не довго думаючи відповіла! 
- Добре! 
- От і чудово! Приступайте до роботи! - сказав мені батько і дав якусь папку. 
Я взявши папку вийшла разом з Джеком.
- Ну, що ж будемо працювати? - сказав мені Джек, я ж лише глянула на нього здивованим поглядом і дістала пістолет.
- Ей, ти чого? - сказав налякано він.
- Не хвилюйся, він не заряджений!
Джек з полегшенням видихнув.
- А тепер слухай! Стріляти вмієш? 
- Так.
- Битися вмієш? 
- Так.
- Ну все, ти готовий, можеш йти працювати!
- Чекай! Ми так не домовлялися!
- Ми з тобою взагалі ні про що не домовлялися хлопчику! - сказала я йому і пішла. Він мене наздогнав: 
- Почекай, що це за папка, яку тобі шеф дав?
- Не шеф, а містер Вільям - це один, а два - це те, що тебе це не стосується, йди своїми справами займайся!
- Але шеф дав нам папку обом і я тепер твій напарник!
- Ти не мій напарник і папку батько дав мені! І повторюю ще раз не шеф, а містер Вільям!
- Але ж інші його шеф називають, отже і мені можна, чи так сказала Нікс Стюарт і тому так не можна?
- Інші і працюють тут довше, ніж ти! Ти тут можеш надовго не затриматися, в тебе випробувальний термін поки, що так!
- Що? Який випробувальний термін? Я вже став офіційно на роботу! 
- Що? Але ж так не можна?! Це батько зробив так?
- Тобі яка різниця Нікс? 
- Я тобі не Нікс, а Ніколь ясно? - після цих слів я вже хотіла йти до батька, але мене зупинив Джек:
- Папку віддай і йди собі куди захочеш!
- Що? Папку батько дав мені, тому це ти йди куди захочеш і відчепися від мене!
Після цього я нарешті відкрила цю папку і почала дивитися в чому справа. 
Почитавши те, що знаходилося в папці я зрозуміла чому батько дав її саме мені.
Справа серйозна і навіть дуже. В нашому місті почалося масове браконьєрство через деяких людей, яких ніхто не знає і не можуть спіймати. Справа справді нелегка подумала я.
Після цього, як я це прочитала я пішла до Емми - це моя помічниця на роботі, вона відповідає за базу даних.
- Привіт! 
- О Нікс привіт! Чимось можу допомогти?
- Так, можеш! Знайди мені в базі даних двох людей.
- Кажи ім'я, прізвище.
- Алана і Бен Джонсони.
- Ого двійнята, живуть в селі неподалік нашого міста, закінчили школу, зараз навчаються в університеті. Їм 18 років. Батьків звуть Айла і Остін Джонсони. В них все чисто, а навіщо вони тобі?
- Та так, нічого серйозного, просто треба було щось перевірити! Ну дякую тобі, працюй!