Розділ 18 (Діма)

Після того шоу, яке Надя влаштувала перед Владиславом, вона закрилася в собі. Усю дорогу до нашої квартири мовчала, а вдома одразу пішла приймати ванну, не сказавши мені ні слова.

Я спершу не міг зрозуміти, що відбувається, але всі частини пазлу стали на свої місця, коли я зайшов у Фейсбук і побачив відео, яке стало темою палкого обговорення людей. Звісно ж, не кожен день відомий і багатий бізнесмен влаштовує привселюдний скандал зі своєю колишньою покоївкою, а тепер успішною юристкою.

Я одразу ж закипів. Який нормальний чоловік дозволить собі так грубо поводитися з жінкою? Це ж абсолютно ненормально!

Я злився на Владислава за те, що він був таким негідником і наважився образити Надю. Я злився на брата за те, що змусив мене переконати Надю піти на цю участь. І, звісно ж, я злився на себе за те, що дозволив цьому статися.

Мені було шкода Надю. Чому на її шляху постійно опиняються погані чоловіки? Вона ж заслуговую на краще.

Щойно Надя вийшла з ванни, я запропонував їй гарячий шоколад, від якого за нормальних умов вона точно б не відмовилася, проте зараз похитала головою.

— Ні, дякую.

— Точно? — перепитав я. Хотілось якось покращити її настрій, тож я запропонував: — Якщо хочеш, ми можемо влаштувати марафон серіалу «Доктор Хто»…

Проте в сірих очах дівчини я не побачив ентузіазм. Там була лише втома.

— Мабуть, я ляжу сьогодні раніше, Дімо.

Я не став наполягати, оскільки чудово розумів, що Надя цього дня особливо сильно заслуговувала на спокій.

***

Близько третьою години ночі мене розбудив телефонний дзвінок. На щастя, у Наді був міцний сон, тож вона продовжила спати.
Я поглянув на екран і побачив ім'я брата. Спочатку не хотів брати слухавку, але потім все ж вирішив, що все-таки потрібно повідомити йому, що більше не дозволю своїй коханій дівчині бачитися з Владиславом. Вийшов на балкон, на якому було дуже холодно, проте я ладен був потерпіти заради того, щоб Надя точно не мала змогу почути цю розмову.

— Обов'язково телефонувати серед ночі? — запитав я, взявши слухавку.

— Тобі та Наді потрібно терміново поїхати якомога далі зі Львова.

Ось цього я точно ніяк не очікував.

— Навіщо? — ошелешено запитав я.

— Просто повір, що це надзвичайно важливо.

Ну звісно, Степан, як завжди, не довіряє своєму молодшому братові та все важливе тримає в секреті від нього. Просто більше я не збираюсь терпіти таке ставлення до мене. З мене годі!

— О ні, так не піде. Я не збираюся просто підкорюватися тобі. Або ти розповісиш мені, що відбувається, або ми нікуди не поїдемо.

Степан важко зітхнув, зрозумівши, що я не жартую.

— Гаразд. Усього я тобі не можу розповісти, проте дещо ти справді маєш право знати. У нас з Владиславом серйозні проблеми з нашим конкурентом. Його звати Данило Сербського…

— Стривай, це той, який..? — уточнив я, пригадавши це ім'я.

— Так, — підтвердив мої невеселі здогадки брат. — Мій товариш, якому я дуже довіряю, перебуває в близькому оточенні Сербського та щойно розповів мені, що після публічної сварки Влада та Наді Данило зацікавився її персоною. Підключивши потрібні зв'язки, він дізнався, що вона зараз зустрічається з тобою. Тепер ви двоє — головні мішені Сербського у війні проти нас з Владом, тому я наполягаю, щоб ви залягли на дно.

Було невимовно важко всю цю інформацію вкласти в голові. Я завжди знав, що Степан займається чимось незаконним, але ніколи не приділяв цьому багато уваги, оскільки ці справи не стосувалися мене та, будемо відверті, приносили великі гроші. Проте тепер моє життя перетворювалося на якийсь кримінальний голлівудський фільм, тож більше закривати очі на те, що мій брат був бандитом, я не міг.

— І скільки нам доведеться ховатися?

— Не знаю, — чесно зізнався він.

— Гаразд, — погодився я, оскільки не міг вчинити інакше в цій ситуації.

Очевидно, це були не жарти, а надзвичайно серйозна справа. Безтурботні часи закінчилися.

Завершивши розмову, я повернувся до спальні та поглянув на Наді. Довге темне волосся веєром лежало на подушці, а на прекрасному обличчі можна було помітити дивовижний спокій. Напевно, Наді снилося щось приємне. Мені так не хотілося її будити, але іншого виходу не було.