Розділ 34

Я швидко побігла до своєї гримерки, щоб переодягнутися у свій костюм, через те, що в мене завершилось кілька хвилин я вирішила швидко перекусити.

Після того, як я швидко перекусила, я знову перевдягнулася в костюм і повернулася на знімальний майданчик. Всі вже були на своїх місцях, і атмосфера була напруженою. Я відчувала, що всі чекають наступної сцени з нетерпінням і трохи хвилюються.

— Продовжмо, — сказав Джонс, коли всі були готові. — Не робимо нічого надто, нам можуть підняти рейтинг. А ми стараємося на сімейний перегляд, щоб матусям не приходилось своїм дітям довго затуляти очі.

— Добре, — погодилась я, — мені тільки вигода.

— Прошу пояснити, — попросив він.

— Так, — погодився режисер, — почніть з того, щоб зняти його верхній одяг, як його там, плащ, потім камера їде по колу і все, не ще кадр з одягом, не більше. Тепер пробуємо.

Ми спробували зіграти сцену, після чого режисер попросив все зупинити та почав вносити правки.

— Не спішіть, — сказав він, — це матиме поганий вигляд на екрані.

Ми знову почали сцену, намагаючись не поспішати, як радив Джонс. Рей зняв свій плащ повільніше, ніж раніше, і я уважно стежила за його рухами, намагаючись зробити все максимально природно. Камера рухалась по колу, і я відчувала, як напруга зростає.

— Добре, — сказав Джонс, коли ми закінчили сцену. — Тепер все виглядає набагато краще. Всі молодці, можемо зробити невеличку перерву.

Ми з Реєм усміхнулися одне одному, задоволені тим, що все вийшло. Я помітила, що він також трохи напружений, але його посмішка була щирою.

— Ти чудово справилась, — сказав він, коли ми йшли до місця відпочинку.

— Дякую, ти теж, — відповіла я.

Чоловік, якого я не бачила до цього та оголосив:

— Хтось бачив Лінду? — поцікавився він, — вона сьогодні не вийшла на роботу.

— Хто це? — запитала я тихо в Рея.

— Хтось з команди, я його не пам’ятаю, — пояснив він.

— Може це продюсер? — допитувалась я.

— Ні, — заперечив Рей, — режисер є одночасно продюсером.

— Дивно, — замислилась я, — може, їй стало погано або якісь проблеми.

— Можливо, — знизав плечима Рей. — Але вона не попередила, попри все це не в нашій компетенції. Зосередьмось на зйомках.

Ми сіли відпочити, і я почала перебирати думки про Лінду. Її несподіваний дзвінок учора і те, як вона нервувала, тепер виглядали ще більш тривожними. Кім, мабуть, права — Лінда щось знає, але боїться розповісти.

Але чому?

Що сталося між нею, Бафі та Мартіном?

Після перерви ми повернулися до знімального майданчика і продовжили роботу над сценою. Попри напружену атмосферу, я намагалася залишатися зосередженою на своїй грі.

Коли я нарешті повернулася додому, відчувала себе виснаженою, але задоволеною тим, що все вдалося. Кішка зустріла мене біля дверей, і я знову відчула тепло і спокій, що приходили разом з нею.

Я вирішила 

зателефонувати Кім ще раз, щоб обговорити наші підозри щодо Лінди.

— Привіт, це я, — сказала я, коли вона підняла слухавку.

— Привіт. Як пройшов день? — запитала вона.

— Добре, — відповіла я. — Але я не можу перестати думати про Лінду. Вона сьогодні не з’явилася на роботі, і це мене тривожить.

— Можливо, варто було б перевірити, чи все з нею гаразд, — запропонувала Кім.

— Так, ти права. Я спробую зателефонувати їй завтра вранці, — погодилася я.

— А що щодо нашого розслідування? Маєш якісь новини?

— Я дещо дізналася про Бафі. Вона раніше мала проблеми з наркотиками та потрапляла в погані компанії. Можливо, це якось пов’язано з тим, що відбувається зараз, — сказала Кім.

— Це цікаво. Можливо, Мартін був залучений у щось небезпечне, і Лінда боїться за своє життя, — припустила я.

— Так, але нам потрібно більше інформації. Можливо, якщо ми зможемо поговорити з Бафі, ми дізнаємося більше, — запропонувала Кім.

— Це добра ідея. Спробуймо знайти її завтра, — погодилася я.

— Тоді до побачення, — відповіла я.

Поклавши трубку, я відразу зателефонувала Рею.

 — Привіт, Рею. Це я, — сказала я, коли він підняв слухавку.

— Привіт. Щось трапилося? — запитав він, чуючи занепокоєння в моєму голосі.

— Так, я тільки що розмовляла з Кім. Сьогодні вона не з’явилася на роботі, і я дуже хвилююся за неї. Думаю, нам потрібно з’ясувати, що з нею сталося.

— Розумію, — задумливо відповів Рей. — Я також помітив, що з нею щось не так. Але що ми можемо зробити?

— Я планую зателефонувати їй завтра вранці, але якщо вона не відповість, нам потрібно буде діяти. Може, з’їздимо до неї додому? — запропонувала я.

— Це гарна ідея, — погодився Рей. — Я підтримую тебе. Зателефонуй мені, якщо не зможеш до неї додзвонитися. Ми вирушимо разом.

— Добре, домовилися, — сказала я, відчуваючи трохи полегшення від того, що Рей підтримує мене.

— Тим часом спробую ще щось дізнатися про Бафі, — додав він. — Якщо вона пов’язана з Мартіном, то може знати більше, ніж ми думаємо.

— Дякую, Рей. Ми повинні знайти правду, поки не стало надто пізно, — відповіла я.

— Так, ми з’ясуємо, що відбувається, — впевнено сказав він. — А зараз відпочивай. Нам потрібно бути в гарній формі.

— Добре. Спокійної ночі, — побажала я.

— Спокійної ночі, — відповів Рей.

До мене підбігла кицька та почала гучно нявкати.

— Я тебе зараз нагодую, — сказала я та погладила її.

Я пішла на кухню, але Сніжинка далі залишалась на місці.

— Ти йти не хочеш? — поцікавилась я.

Вона гучно м’явкнула знову.

— Мені тебе віднести? — запитала я.

Вона почала шкрябати вікно та видавати звук подібний до дитячого плачу.

— Що таке? — випитувала я.

Я підійшла до неї та взяла її на руки, після чого перевела погляд, туди де дивилась, де заглядалась кицька. Там стояв хтось, під ліхтарем, висока чорна фігура.

Ігноруючи все я пішла годувати кота.