Розділ 32

Рей кивнув і потім швидко обвів поглядом вулицю, наче очікуючи на щось або когось.

— Добре, сідайте в машину, — сказав він. — Ми поїдемо звідси та обговоримо все пізніше.

Ми швидко залізли на заднє сидіння, і автомобіль рушив з місця.

— Що ви дізналися про Генрі Джонса? — запитав Рей, коли ми виїхали на тихішу вулицю.

— Одна з дівчат у клубі сказала, що його вбивство може бути пов'язане з мафією або наркотиками, — відповіла я. — Але нічого конкретного, тільки плітки.

— Мартін, схоже, знає більше, але він дуже обережний, — додала Кім. — І чому там була Лінда? Це взагалі дивно.

Рей задумливо кивнув.

— Мартін дійсно може бути ключем, але якщо він настільки обережний, нам знадобиться план, щоб витягти з нього інформацію, — сказав він. — Щодо Лінди, ми можемо спробувати дізнатися, що вона робила в клубі. Це може бути корисним.

— Є ідеї, як це зробити? — запитала я.

— Потрібно повідомити Лопеза, — запропонував він.

— Ми можемо йому подзвонити, або зразу до відділку, — запропонувала дівчина.

— Погана ідея, — заперечила я, — повідомимо, не більше. Доказів немає.

— Але виявилось Лінда його переслідує, або він нас обманює, —  прокоментувала Кім.

Рей задумливо дивився у дзеркало заднього виду.

— Добре, давайте так: я поговорю з Лопезом, але без зайвих деталей, — сказав він.

— В тебе його номер телефону є, — прокоментувала я, — Кім тебе підвезти до дому?

— Ні, я зараз таксі викличу, висадите мене біля магазину «Лайв», — попросила вона.

— Без проблем, — відповів Рей, — це недалеко. Я почекаю, поки ти не сядеш в таксі, добре?

— Зрозуміло, що я згодна, — промовила дівчина.

Автомобіль плавно зупинився біля магазину «Лайв». Кім швидко вийшла з машини та викликала таксі через додаток. Ми з Реєм залишилися в машині, спостерігаючи за нею, поки вона чекала на своє таксі.

— Ти як? — тихо запитав він.

— Втомлена, — зізналася я. — І трохи збентежена. Все це здається занадто заплутаним.

— Це нормально, — відповів він, поклавши руку на моє плече.

Через кілька хвилин таксі приїхало, і Кім сіла в машину. Ми махнули їй на прощання, і вона поїхала. Рей завів машину і рушив у напрямку мого будинку.

— Що ти думаєш про Мартіна? — запитала я, порушуючи мовчання.

— Його коханкою була Бафі, коли він був в стосунках з Ліндою, значить вбивця хтось з трійці, — запропонував він.

— Я не хочу далі говорити про це, — попросила я, — я навіть вже не хочу залишатись в домі сама. Можна я залишусь в тебе?

Рей трохи задумався, перш ніж відповісти.

— Звичайно, можеш залишитись у мене, — сказав він.

Коли ми приїхали до будинку Рея, він зупинив машину і відчинив двері для мене.

— Вибач за безлад, — сказав він.

— Все нормально, — відповіла я, — вже пізно, краще я піду спати.

— Вже пізно, — додав він, — Спи спокійно, Енджел.

Я прокинулася рано, в його обіймах.  За кілька хвилин поки я валялась в ліжку, на кухні Рей вже готував каву.

— Добрий ранок, — привіталася я, сідаючи за стіл.

— Добрий ранок, — відповів він, подаючи мені чашку ароматної кави. — Як спалося?

— Непогано, зважаючи на все, — зізналася я. —  Скоро стартує кінець зйомок, тому ти б не міг зі мною потренуватись на ті сцени.

— Звісно, я допоможу тобі з підготовкою, — усміхнувся Рей, сідаючи поруч. — Але спочатку підсумуймо вчорашній вечір.

— Так, ти правий, — погодилася я, відпиваючи каву. — Отже, ми зустріли власника клубу, Мартіна. Він явно нервував і не хотів говорити про Генрі Джонса. Потім з'явилася Лінда, і все стало ще дивніше.

— Що саме ти помітила у їхній поведінці? — запитав Рей, уважно дивлячись на мене.

— Мартін сказав, що Лінда його переслідує, — відповіла я, намагаючись згадати всі деталі. — Але він також запропонував нам наркотики.

— Якщо ми не можемо взнати більше, краще перейдемо до тренування останніх сцен? — поцікавився він.

— Перше, це та сцена перед кінцем, — почала я, — я не впевнена, що зможу зіграти вірогідно біль від наче розрізаної руки.

— Покажи, як ти це робитимеш, — попросив він.

Я взяла свій телефон та вдаючи, що це ніж почала наче розрізати руку, скрививши своє обличчя та прикусивши губу.

— Погано, — заперечив Рей, — ти занадто сильно переграєш, краще зроби це швидше, зменш емоційну напругу.

Я взяла глибокий вдих і спробувала ще раз. Цього разу я зробила рух швидшим і менш драматичним, просто скривившись від уявного болю.

— Так краще, — похвалив Рей.

Ми продовжили репетирувати, поки я не відчула себе більш впевненою.

— Наступна сцена, тобі для цього потрібна моя допомога, — промовив він та встав, — починаймо.

Він взяв мене за руку та ми переплели пальці, я поцілувала його та ми похитувались.

— Далі ми тренуватимемо на майданчику, тобі прийшла вчора дата? — поцікавився він.

— Так, на завтра, — відповіла я.

— Мені також, — додав він.

— Думаю, щоб зіграти весілля проблем не буде, — продовжила я.

— Репетиція цього буде також, —  підсумував Рей, усміхаючись.

Ми поснідали, і я відчула, як напруга потроху спадати, а після закінчення трапези, ми вирішили продовжити тренування.

— Продовжуємо першу сцену? — поцікавилась я.

Він кивнув.

— Так, продовжуємо, — підтвердив він.

Ми повернулися до вітальні. Я зібралась з думками та почала грати.

— Спробуй ще раз, але цього разу менше драматизуй, — сказав він після чергової спроби. — Пам'ятай, твоя героїня сильна і не показує своїх емоцій.

Я глибоко вдихнула і спробувала ще раз.

— Так краще. Пам'ятай, менше інтенсивності, більше внутрішнього напруження, — похвалив він.

Ми працювали над сценами до обіду, поступово відчуваючи, що я стаю більш впевненою у своїй ролі. Після кількох годин безперервної роботи, ми вирішили зробити перерву.