Розділ 28

Коли коп пішов геть ми могли видихнути з полегшенням. 

— Енджел, — сказав він, — які твої улюблені квіти? 

— Чому ти питаєш? — поцікавилась я.

— Мені ж потрібно знати, що тобі подарувати.

— Гортензії, — прошепотіла я, — мої улюблені квіти. 

— Тоді я буду дарувати тобі їх, скільки ти забажаєш.

— Я краще вимкну свій телефон, — прошепотіла я.

— Хочеш ще один раунд? — поцікавився він.

Я кивнула і порадила:

— Тільки не порви іншу британську на сукні, мені ж потрібно якось дійти до дому.

— Нічого не можу обіцяти.

***

Я проснулась вже зранку, після того, як ми з ним до середини ночі дивились фільм і не тільки. На годиннику була вже сьома ранку наступного дня. Я увімкнула його і побачила одне непрочитане повідомлення від батька. Він знав, що я піду сьогодні до нього, але видно навіть не підозрював наскільки це затягнеться.

«Де ти?» написав він зовсім недавно.

«Ще в Рея».

За мить він відписав:

«Ок»

«До вечора в мене справи, дома мене не буде».

Відповіла я

«Дякую, що сказав»

«Скоро буду дома»

«Кицьку годувати?»

Батько відраз заперечив:

«Ні»

«Повернусь дам їсти»

«Джонс щось казав?»

«У вас два вільних тижні, потім останні сцени з весілля і ви вільні»

«Супер»

«Найми вже менеджера»

«Грошей немає, мені та так тобі треба повернути»

«Отримаєш гонорар за фільм, все буде добре, гроші не треба повертати»

«Ок»

Рей пробудився також і прошепотів мені на вухо:

— А ти в нас рання пташка, не хочеш піти зі мною побігати?

— В мене зараз в планах прогулянка сорому, а так вже як буде.

— Краще спочатку я відвезу тебе переодягнутися, але ти не проти побігати зі мною?

— Зрозуміло, що ні. Знаєш я зовсім не давно не могла навіть уявити, як все зміниться. Я була баристою, а тепер.

Він посміхнувся і сказав:

— Я от, зустрічаюся із найкрасивішою акторкою Голлівуду.

Я розсміялася і запитала:

— Ти справді так думаєш? 

Він кивнув.

Коли ми прийшли до мене додому я потягнула за ручку і зі здивуванням помітила, що двері на зачинені тому відразу вигукнула:

— Тату, я вдома! Буду не швидко, я йду з Реєм бігати!

З вітальні визирнула маленька азійка років 50 з чорним волоссям та мигдалеподібними світло карими очима в бежевій сукні. Я пялилась на неї, наче на всі сім чудес світу водночас, вона ж не сильно молодша за мого батька, на років пʼятнадцять чи десять.

— Я Джулія, — відрекомендувалася вона, — я його нова асистентка.

— Вибачте, — прошепотіла я, — я просто подумала, що він вперше зустрічається зі майже своєю ровесницею.

Вона тихо розсміялась, поки Рей надривався від сміху за її спиною.

— Ні, ні, ні, — повторювала вона, — мені заплатили, щоб я припильнувала Сніжинку сьогодні та передала вам цей конверт, а ще він просить вибачення, що не зможе відсвяткувати ваш день народження з вами завтра.

Рей кинув на мене шокований погляд і запитав:

— В тебе завтра день народження? 

Я кивнула та відразу пояснила:

— Це не моє найулюбленіше свято, мама скине грошей на карту, решта родини також і все. І яка сума буде цього року?

«Моя маленька принцеса,

На жаль коли ти була меншою, я не зміг здійснити твою мрію, тому я спробував виправитись»

— Він назвав мене маленькою принцесою.

Рей знову розсміявся:

— Ти в нього видно так підписана в телефоні.

— Його маленька, тепер 24 принцеса, надіюсь він не забув, як мене звати.

— Так, що там всередині? — запитав він.

— Там чотири vip-перепустки в найбільший парк розваг в ЛА. Ти не застарий чи мені шукати четвертого?

— Я піду з тобою.

— Тоді я напишу ще Кім і Кенді з пропозицією приєднатися. Почекай знизу, я піду переодягнутися.

— У вас порвана бретелька, — сказала Ю Мін.

— Знаю, — відповіла я та почухала голову, кидаючи вбивчий погляд на Рея.

Він тихо дістав лиш трохи щось червоне з кишені, дідько, от куди поділися мої трусики.

Я його вбʼю!

Це ж не смішно!

Добре хоч не ліфчик, пʼять доларів проти п'ятдесяти це можна сказати що нічого.

Я переодягнулась і відразу вислала фото подарунка Кім з підписом нижче:

«Підеш?»

«Коли?»

«Завтра в вечері»

«Могла б сказати раніше?»

«Взнала сьогодні, це ні?»

«Це шоковане так. На котру?»

«18.00»

«Згода. Кенді буде?»

«Ще не відповіла»

«Піде»

За декілька хвилин я спустилась до Рея, який видно мене вже зачекався. Після того як ми повернулися з пробіжки я запропонувала повторити сценарій, потрібно було зіграти сцену весілля так, наче між нами нічого не сталося тоді. 

— Так, Енджел зосередься, будь ласка, — попросив Рей, — ти увесь час червонієш.

— Я знаю, — протягнула я, — але в мене не виходить.

— Спробуй говорити не до мене, а до кицьки.

— Давай.

— Повторюємо, насправді щоб знати то прокляття, потрібно оженитися, це шок для нас обидвох, але щоб зняти прокляття ти погоджуєшся. Тепер починай діалог, але з кицькою.

— Справді? — вигукую здивовано я в бік кицьки.

Сніжинка дивиться на мене шоковано, а він заперечує:

— Тихіше, — радить він.

— Справді? — запитую тихо я.

— Це необхідно, щоб зняти прокляття, ти готова? — цікавиться він.

— Так, — шепочу я, — я готова зробити будь, що.

— Чому? — питає знову він.

— Тому, що я кохаю тебе понад усе на цьому світі.

— Тепер поцілунок.

— Як вимагається ми їмо один одного губами та без язика.

— З язиком для інших цілей. Тоді ми типу розрізаємо один одному долоні, стискаємо їх разом і починається типу.

— Так, тільки очі не закатуй.