Розділ 26

— Втекла від татуся? — жартома запитав він.

— Дуже смішно, я не хочу, щоб він знав про все.

— І куди ми їдемо? — поцікавився він.

— Куди хочеш, просто мені потрібно трошечки відпочити.

— Ти хотіла мені щось розповісти?

Я кивнула.

— Звідкись мій батько знає, що Лінда чи то колишня дівчина того власника Фалс, чи вони ще зустрічаються, — поділилась з ним я.

— В Голлівуді, враховуючи те ким є той чоловік, нічого дивного, що твій батько в курсі, хто його дівчина.

— Може я справді параною без причини, а тепер скажи, чому ти мені запропонував зустрітись?

— Я не можу покликати свою дівчину на побачення? — поцікавився він.

— Памʼятаєш про ті фото в газеті? — нагадала я, — мені буде гірше, якщо це повториться.

— Ти в худі, я також, закриємо обличчя капюшонами та нас ніхто не впізнає. Не надоїло йти спати о девʼятій?

— В мене режим, а то постарію і буду не красивою.

— Я думаю, що ти завжди будеш вродливою, — прошепотів тихо він.

— Ти готовий до завтра? — поцікавилась я.

— Так, ще більше кадрів з Саймоном, нічого складного в цьому немає.

— Надіюсь вони перешили ту сукню, не хочеться, щоб вона розвивалася.

— На піратку, та і на роль аристократи ти годишся краще, — додав він.

Я усміхнулась і сказала:

— Знаєш, навіть не віриться, що це все правда.

— Чому? 

— Рей я твоя дівчина, про це мріє безліч, але ти вибрав саме мене.

— Тому, що закохався я саме в тебе. Не хочеш щось випити?

За кілька хвилин він зупиниться навпроти одного з цілодобових магазинчиків і запросив мене всередину. Ми взяли два напої, після чого пішли на касу.

Жінка, що стояла там, була в зеленому фартуху та виглядала втомленою, а її волосся, подібне до копиці сіна, було зібране на потилиці.

— З вас… — почала вона та підняла погляд.

Касирка була дуже здивованою на вигляд, здається вона все-таки впізнала Рея. Він кинув короткий погляд на ціну, яка світилась на екрані та швидко поклав на декілька доларів більше.

— Без здачі, — промовив він та взяв мене за руку і потягнув на вихід.

— Бачу тебе впізнали, — прошепотіла я йому на вухо.

— Не хочеш побачити моє улюблене місце? — запитав він.

— Так, — згодилась я.

— Я думаю тобі там має сподобатись, ввечері звідти просто прекрасний вид на Голлівуд.

— Тоді я з нетерпінням чекаю.

Зовсім скоро ми приїхали до напису «Hollywood», після чого запаркувалися біля нього. Ми вийшли з машини та сіли на капот, справді з пагорбів відкривався чудовий краєвид на місто.

— Я тут бувала часто, — почала я, — але ще ні разу тут не було так красиво.

Рей усміхався.

— Можливо тому, що тут не було мене? — запитав жартома він.

— Можливо, — відповіла ствердно я.

Він протягнувся до мене та поцілував, це він вмів справді добре. Обхопивши його шию я наче не бажала, щоб цей момент, хоч колись закінчився. 

Він віддалився і сказав:

— Не хочеш заїхати до мене додому?

— Вибач, я не можу, в мене завтра зйомка починається о сьомій, я б хотіла виспатись.

— Добре, я не буду наполягати.

— Мій батько дуже хоче з тобою познайомитись.

— Я і так знаю твого старого.

— Він наполягає, адже не знає тебе, як мого хлопця.

— Тоді я колись до тебе заїду.

— Що там? — запитала здивовано я вказуючи пальцем на велику яскраву пляму.

— Дідько, — вилаявся він, — це пожежа на «Galaxy»!

— Як! — вигукнула я, — в них має бути проти пожежна сигналізація.

— Я не знаю, —  прошепотів він.

Наші телефони в унісон завібрували.

— Мені щось прийшло від продюсера.

— Мені також.

В повідомленні було написано:

«Пожежа на майданчику, ваші зйомки відкладено на невідомий час.»

Я показала йому свій екран.

— Мені прийшло таке саме.

— Давай я відвезу тебе додому.

— Так, — згодилась я, — це гарна ідея.

Він мовчав ще кілька хвилин, поки ми виїжджали на дорогу.

— Це точно не збіг.

— Я думаю так само, — почав він, — якби все було б справне, все давно б потушили.

— Ти правий, і це точно не скінчиться нічим добрим.

Ми повернулися назад. Я вийшла з його автомобіля і тихо підійшла до Рея. Я стала на шпильки та поцілувала його. Миттю за спиною я почула показовий кашель. 

Це був мій батько.

— Ви будете далі мерзнути чи надасте перевагу зайти всередину.

— Чому ти не спиш? — поцікавилась я.

— Я спав, навіть не підозрюючи, що моя дочка вийшла на прогулянку, могла б попередити, Енджел. Мені дзвонив Джонс, сказав що майданчик горить.

— Нам продюсер написав, — сказала я.

— Ви таки зайдете в середину?

— Ідемо, тату.

— В тебе класний батько, — прошепотів мені на вухо Рей.

— Ти зайдеш до дому чи ні? — запитала я в нього.

— Так, як бачиш в нас тепер вдосталь часу.

— І які плани? — запитала я.

— Поки в нас відпустка, можемо зганяти в Вегас або в тебе є краща ідея.

— Я не знаю, може познайомиш мене ближче з Торі?

— Хочеш познайомитись з моєю мамою також.

Я кивнула.

— Тоді думаю вона буде щаслива, що в мене зʼявилась дівчина.

— А в тебе не було? 

— Чому? Просто вона про них не знала.

— Сьогодні ти познайомишся зі Сніжинкою.

Тільки батько включив світло в вітальні, відразу, наче за сигналом прибігла кицька. Вона відразу потерлась об мої ноги та побігла до Рея.

— Яка ж у вас красива кішка, — сказав він, паралельно гладячи її.

— Тільки акуратно, вона деколи кусається, — попередила я. 

Батько приніс пляшку віскі та три стакани, спочатку жестом запропонувавши Рею випити.

— Ні, дякую, я за кермом.

— Тобі я не наливаю, — сказав батько вказавши на мене, — могли б сказати, щоб я ніс тільки на себе.

Тільки він сів на своє улюблене крісло кицька відразу заскочила до нього на коліна і вмостилася на них.