Розділ 4

— Якщо ти така певна, то час починати, — відповів він та взявши мене за талію почав танець.

— Я не пробачу того, що ви вбили мого батька, — прошепотіла я.

— А якщо вбивця адмірала Сфорца не я? — запитав стиха він.

— Тоді бачили «Королеву Штормів», — продовжила я.

— Я не заперечую, що був там, але я не його вбивця, — сказав твердо він, — Керолайн, в морях є щось набагато жахливіше, ніж я.

Він опустив погляд на ланцюжок, він легенько торкнувся до моєї шкіри в районі декольте та провівши пальцями дістав медальйон.

— Ми звʼязані одним ланцюгом, — сказав він мені на вухо, — і вам прийдеться знати прокляття, щоб мене вбити.

— І кінець, — сказав режисер, — потім він буде тебе викрадати, але це вже завтра.

— І не червоній аж так сильно, я думав в тебе серце від такого зупиниться, — промовив Рей.

 І що він собі дозволяє!

— Сцена два, проба один! — прокричав той помічник режисера, — Всі на місця і закрили свої чортові роти!

Рей повів мене за руку до нашого попереднього місця і приготувався до танцю. Заграла коротка музика, а коли вона була виключена ми з ним почали танець.

— І мотор! — прокричав хтось.

Ми почали наш танець. Все йшло за планом, хоч і дехто перешіптувався на задньому плані. Після декількох спроб, що зайняли вдосталь часу на центр вибіг той помічник режисера.

— Закрийте свої роти ви срані виродки! Якщо зіпсуєте мені хоч один кадр я вас всіх повбиваю! — не вгамовувався він.

— Чому він так на них кричить? — запитала я в Рея.

— Це Стів, — відповів він мені та додав, — він такий завжди.

— Я не люблю його, — розказала я, — одного разу він так кричав, що я почала плакати.

— На тебе він вже не зможе покричати, — прошепотів він.

— Розкажи щось про Бафі, — попросила в нього я.

— Чому тебе вона цікавить? — поцікавився він.

— Нічого важливого, — махнула я та пішла в пошуках Еріки.

— Довга перерва! — прокричав якийсь з опікунів, — Тридцять хвилин, всі мають поїсти!

— Еріко! — закричала я.

— Я тут, — сказала вона та відвела мене вбік, — спочатку їжа, потім решта.

— Так що ти хочеш? — поцікавилась я.

— Принеси солодке, решта я зʼїм так.

— Якщо що, я тобі буду писати, ті двері завжди відкриті тому попередиш мене.

Вона кивнула, а я швидко збігало дня неї за пончиком.

— Чудово, — протягнула вона та почала їсти, — я до речі твого Рея ніде не бачила.

— Фіг з ним, — відмахнулась я.

— Тоді пішли, — промовила вона і ми пішли до того входу. Я пройшла на другий поверх і почала шукати гримерку Бафі. Вона здається була останньою і найближчою до ліфта.

Від Еріки прийшло смс:

«Хтось зайшов!!!»

Я почула чиїсь кроки на сходах.

Миттю хтось затягнув мене в одну з гримерок. Це був Рей. Коли небажаний гість пішов геть він заговорив:

— Не дякуй.

— Що це було? — поцікавилась я, — і чому ти тут?

— Наш робочий час закінчився, треба вже переодягатися, — відповів він, — краще поясни що ти тут робила.

— Нічого.

— Брешеш. Хотіла влізти до мене в гримерку?

— Ні, до Баффі! — заперечила я.

— Для чого? — поцікавився він.

— Я хочу знати що з нею в біса сталось, — розказала йому я.

— В нас є хвилина на обшук, потім треба зʼявитись на картиренгу, інакше щось запідозрять, і переодягнись.

— І як я роздягнуся? — запитала в нього я.

За кілька секунд він скинув з мене сукню і я в одній туніці стояла перед ним.

— Всі гримерки звʼязані, хочеш піти подивитись? — запропонував він.

Я кивнула, а він швидко посунув комод. Досить швидко ми були на місці призначення.

Еріка знову мені написала:

«Все добре?»

Я відписала що все прекрасно і вона може йти в вільне плавання.

— Що ти хочеш знайти? — запитав він.

— Подивися за дзеркалом і в шухляді, попросила я.

— Все пусто, — відповів він.

— Тут щось є, — сказала я та опустилась на коліна піднявши сережки.

— Гарна пʼята точка.

— Знаю. Ти мене роздягнув, тому будь добрий одягнути назад.

— Це буде дуже проблематично, — прокоментував він.

Привівши себе до порядку ми спустились до картерінгу акторів.  Батько розмовляв з кимось.

— Нарешті прийшла, — сказав він, — може вам потрібно було переодягнутися?

— Давай пізніше, — відмахнулась від батька я.

— І як тобі тут? — запитав він.

— Нам потрібно серйозно поговорити, — попросила в батька я.

— Про що? — поцікавився мій батько.

— Про Бафі, — відповіла йому я.

— Вона була неприємною жінкою, — розказав він, — завжди закатувала скандали та любила пусти кадри.

— І все? — вигукнула я.

— А що ти ще хотіла від мене взнати?

— В неї були вороги?

Він кивнув та додав:

— Багацько, навіть Рей не сильно її любив.

— А як вона отримала роль?

— І наша актриса відмовилася він ролі, — пояснив мій батько, — але Бафі хотіли зняти з ролі, в неї декілька штрафів за їзду в нетверезому стані та проблеми з наркотиками.