Недобудова була живим організмом, що дихав протягами та сирістю. Ми вирішили штурмувати її згори донизу.
Сьомий поверх: На краю світу
Ми піднялися на самий верх. Сьомий поверх не мав даху — лише голі залізобетонні плити, що висіли над прірвою. Стіни тут закінчувалися на рівні наших поясів, а далі був тільки вітер.
— Дивіться, звідси навіть завод видно, де ми карбід брали! — вигукнув Ігор, обережно зазираючи за край плити.
Ми стояли на розпеченому сонцем бетоні, відчуваючи себе володарями району. Під ногами хрустіла крихта, а вдалині виднілася та сама Дорога, яку нам забороняли переходити. Звідси, з сьомого поверху, вона здавалася лише тонкою ниткою
Відредаговано: 06.03.2026