Глава 18.

Доводиться глибоко вдихнути перед тим, як відчинити двері. Звісно, я можу проігнорувати Сашу і не відчиняти, але це не так просто, як може здаватися. 

– Що ти тут робиш? – питаю, як тільки двері відчиняються і наші погляди зустрічаються. 

– Впустиш, чи на порозі розмовляти будемо? – говорить доволі спокійно, тільки чомусь роздивляється мене так, наче вперше бачить.

– Проходь, – після секундної заминки таки впускаю його у квартиру. – Як ти дізнався, де я живу? 

– Настя сказала, – відповідає так, наче немає нічого дивного в тому, що він приїхав до мене. 

Саша знімає взуття, і ми проходимо у вітальню. Він зацікавлено оглядає моє житло, а тоді наші погляди знову зустрічаються. 

– Навіщо стільки світла? – питає. 

– Люблю, коли багато світла, – знизую плечима. – То чому ти тут? 

– Хотів дізнатися як ти. В принципі, це мав би зробити твій хлопець. Поїхати з тобою, а не відпускати одну в такому стані. 

Саша злиться, а я не розумію чому. Хіба йому не однаково, що зі мною відбувається?

– Ти також не маєш бути зараз тут. Чому залишив свою наречену? – питаю сердито.

– Єво, – він робить крок до мене, а я роблю крок назад. Це до біса важко – залишатися серйозною і не показувати, що почуття переповнюють. Я думаю, що у Саші все точно так само відбувається. Він бореться з цим, але програє. Точно так само, як і я. – Що з тобою сталося сьогодні? Тебе хтось налякав?

– Ні, – кажу сухо. – Сашо, повертайся до Аліси. Ти зробив їй пропозицію. Вона твоя наречена. А я – просто частина твого минулого. Погана частина. 

Він мовчить. Не підтримує і не спростовує мої слова. А потім робить ще крок, а я впираюсь ногами в бильце дивана. Тікати більше нікуди. Та чи варто? 

– Я хочу знати, що сталося в той день, коли ти мене кинула. Невже це дійсно було заради кар’єри? – питає. Я дивлюсь в його красиві очі й так хочу сказати правду, але вже занадто пізно. Саша з Алісою. Я не буду руйнувати їхню пару тільки тому, що він хоче знати щось, що давно варто забути та викинути зі спогадів. 

– Ні, це було не через кар’єру, – витискаю з себе. — Тітка Рита відправила мене за кордон після того, як я… зробила дещо. Робота допомогла мені взяти себе в руки. Я майже ожила, але тут досі боляче.

Торкаюсь долонею місця на грудях, де б’ється моє серце. Я так багато хотіла розповісти. Так довго збиралася з силами, а воно он як вийшло. Я більше не хочу нічого казати. 

Він обрав Алісу. Це його вибір. 

– Що ти зробила? – очі Саші темніють. Він хоче знати правду. Злість важко тримати під контролем. Якби він міг, то схопив би мене за плечі й почав трясти, щоб не мовчала. – Єво! Що ти зробила? 

Його телефон починає дзвонити. Для мене це як спасіння. Просто я не очікувала, що Саша захоче дізнатися правду. Я думала, що йому це не треба. Чому ж так різко все змінилося? 

Саша чортихається і дістає телефон з кишені джинсів. Дивиться на екран і хмуриться. Я знаю, що це Аліса. Вона його загубила і навіть думки не припускає, що він може бути тут. Зі мною. 

– Ми з тобою ще поговоримо! – тицяє в мене пальцем і збирається піти. 

Це добре, тому що поряд з ним я відчуваю себе маленькою наляканою дівчинкою. 

Саша швидко йде до дверей, взувається і стає рівно. Я теж тут, але тримаю дистанцію. Не хочу і разом з тим дуже хочу, щоб він мене торкнувся. 

– Якщо ти продовжиш мовчати – я витягну правду з твого менеджера. Думаю, він знає все, що мені треба.

– Ярослав нічого тобі не розкаже, – кажу впевнено.

– Думаєш? – посміхається. 

Саша таки залишає мою квартиру, а я зачиняю двері та повертаюсь у вітальню. Залізаю з ногами на диван і обіймаю себе руками. 

Він приїхав сюди, бо хвилювався. Хоче знати правду, чому я зробила це з нашими стосунками. Не розумію тільки – навіщо йому це? 

Саша зробив пропозицію Алісі, а після цього почав цікавитися мною. Може він поспішив і тепер шкодує? Та хай там що, я не буду тією людиною що якимось чином вплине на його стосунки з Алісою. 

І нехай хтось скаже, що я слабка і боюсь боротися за своє щастя, я відповім, що не боюсь. Просто не впевнена, що є шанс повернути те, що було між нами. 

Там, де є сумніви, не може бути все чудово. Я не готова повторювати старі помилки. Краще жити з розбитим серцем, ніж ще раз розбити його тому, кого кохаєш більше за життя.