Глава 2.

Батьки Насті живуть за містом. У них свій будинок і красива територія навколо. Звісно, до маєтку мого батька їм далеко, але вдома у Насті мені завжди подобалося більше, ніж у власному домі. 

Мама Насті – Ірина, любила пекти смачні пироги. Цим запахом свіжої випічки наповнювався кожен міліметр навколо. А в моєму будинку гігієнічно чисто і їли ми виключно в їдальні. І те, що приготувала куховарка. Моя мама готувати не вміє. 

Моя Ауді розганяється до сотні, але мені цього мало. Лечу назустріч вітру і радісно усміхаюсь. Я люблю свободу, але ніколи не відчувала себе вільною. Ось такий парадокс. 

Коли наближаюсь до воріт, помічаю, що вони відчинені. Автомобіль Артема вже там, отже, чекають тільки мене. Паркую Ауді, залишаю салон і беру з багажника подарунки, які привезла з Італії. 

Встигаю наблизитись до дверей, і їх перед моїм носом відчиняє Настя. 

– Ти запізнилася! – невдоволено випалює. 

– Але я тут, – усміхаюсь, а вона закочує очі. 

Настя пропускає мене в будинок, і я знімаю туфлі на підборах. Одразу стаю нижчою на кілька сантиметрів. 

Ми проходимо у вітальню, і я починаю хвилюватися. Минуле так різко накриває, що я забуваю вдихнути. А що, коли батьки Насті на мене ображені? Хоча про те, що сталося між мною і Сашею, ніхто не знав детально. Для всіх ми просто розійшлися, але тільки ми двоє знаємо, як усе було насправді. Ні, тільки я знаю, як було насправді.

– Наша зірочка! – Ірина поспішає до мене і міцно обіймає. Одразу стає спокійніше і таке відчуття з'являється, наче я додому повернулася. От справді. – Яка ж ти гарна! 

– Ой, не соромте мене, – сміюсь. – Ви також чудово виглядаєте. До речі, у мене є подарунки! 

Ірині даю пакунок з косметикою, а Насті – з сукнею, про яку вона давно мріяла. Сумніваюсь тільки, що за кілька місяців вона в неї влізе. Для Олега – батька Насті елітний алкоголь, а для Артема також парфуми. 

Коли ми сідаємо за стіл, я вирішую на сьогодні забити на свою дієту. Просто все так смачно пахне, що у мене одразу скручує шлунок. Навіть не пам’ятаю, коли востаннє нормально їла. 

– Єво, ти надовго повернулася? – питає Ірина. – Просто знаючи тебе і твою непосидючість…

– Поки не знаю, – знизую плечима. – Я вирішила зробити собі відпустку. Якось занадто швидкий темп взяла і загубила себе у цьому житті супермоделі. 

– Ти правильно зробила, – Ірина накриває мою руку своєю – і так приємно стає. – Відпочивати також треба. А як з особистим життям? Є коханий чоловік? 

Саме в цей час я п’ю воду, і вона потрапляє не туди. Починаю кашляти, чим даю собі час придумати відповідь. 

Як у мене з особистим життям? Та ніяк! Його просто немає. 

– Ти дуже гарна, – тим часом продовжує Ірина. – Не вірю, що в такої красуні немає чоловіка поруч. 

– Мамо, – на мій захист стає Настя. – Ну який чоловік? Єва Працювала як проклята! Там особистим життям і не пахло! 

– А може, справа не в цьому? – обережно питає жінка, а я відчуваю, як до щік прилипає рум'янець. Ірина правильно все каже. Справа не в цьому. Робота – це тільки прикриття від того, що я давно сховала в серці, подалі від усіх. 

Ми всі чуємо, як гримають вхідні двері. Батьки Насті здивовано переглядаються і подруга також здається мені здивованою. Я не хочу думати, що прийшов він, але всім своїм єством відчуваю його присутність. 

Саша заходить у вітальню, і мій погляд торкається не його, а дівчини, яку він тримає за руку. Мініатюрна блондинка з блакитними очима. Повна моя протилежність.

– Синку! – Ірина встає з крісла і йде до сина. Обіймає його, а тоді на дівчину дивиться. – А ти хто? 

– Це моя дівчина. Аліса, – відповідає Саша. На мене він навіть не дивиться. І так краще. Не знаю, як зможу витримати його погляд. 

– У тебе не було дівчини, коли ти їхав у Львів! – невдоволено випалює Настя. 

– А ти звідки знаєш? – усміхається Саша. – Думаєш, я буду ділитися з тобою усім, що зі мною відбувається? 

Настя замовкає. Вона явно не рада такому сюрпризу, і я знаю чому. Вона не полишала надії, що ми з її братом можемо помиритися і бути разом. Але тепер… 

Я повернулася, тому що хотіла розповісти йому правду. Істинні причини моєї втечі та розірвання наших стосунків. Але тепер це не має сенсу. Саша покохав іншу, а я… Думаю, що мені варто зникнути з його життя назавжди.

Ще не визначилась з графіком оновлень, поки що буду викладати у будні дні. Тому до понеділка і гарних вихідних