Після курсу я переосмислила поведінку Арсена. Він тепер був для мене грубим, серцеїдом, егоїстом і ще можна багато чого сказати в його адресу... Але я обоажена на нього! Я почала шукати його соціальні мережі знаючи лише його ім'я та прізвище. І знайшла. Почала стежити, думала, що він мене згадає, але ні. Я закохалася, напевно! Він мені снився. Я дізналася коли у нього день народження, його маму, все про нього. Невже я така страшна людина? Через тижнів 2 я стала його забувати.
В моєму класі стався конфлікт перед навчанням і ми вирішили, що мені час з інити школу. Я перейшла в ліцей в очікуванні кращого відношення до себе. До 1 вересня лишався тиждень і я весь час думала про Арсена. Я уявляла як він теж навчається у цьому навчальному закладі.
Найбільшим шоком для мене було 1 вересняколи я дійсно стоячи перед ліуеєм побачила, як іде знайома мені людина, точніше я запам'ятала ці очі. А потім побачила і його маму. Боже, невже може таке бути? Що це? Не вірю власним очам.
Я до нього так і не підійшла. Горда! По ньому видно він теж дуже вимаханий!
#10329 в Любовні романи
#4036 в Сучасний любовний роман
#2529 в Молодіжна проза
#1020 в Підліткова проза
перше нерозділене кохання, коротка історія, із реального життя автора
Відредаговано: 21.09.2020