Розділ 4

Вранішнє сонце розбудило мене своїми променями які попадали у мою кімнату через вікно і не закриті штори. Графа не було, напевно кудись відійшов, а Марго ще спала на сусідній  подушці. Акуратно вставши я пішла у ванну. Після усіх ранкових процедур я вийшла задоволенна і з прекрасним настроєм. 

Зайшовши на кухню я розправила штори і відкрила вікна на провітрювання. Включила собі музику і приділила добрячих п'ятнадцять хвилин танцям посеред кухні.

На сніданок я вирішила приготувати салат, діставши з холодильника все потрібне я почала готувати. 

Листя салату, помідори і болгарський перець я помила,помідори і перець я порізала і кинула в глибоку тарілку. Чорні оливки без кісточок розрізала наполовину і теж кинула в тарілку. Добавила листя салату,сіль перець і три ложки соєвого соусу. І вуаля, салат готовий.

Заваривши собі каву я додала до неї молока, не знаю чому але мені здається що так смачніше. Насипавши корму тваринам я чекала поки хтось з них прийде. Прийшов Граф,він підійшов до мене, я погладила його і він задоволений  пішов до своєї тарілки. Я поставила на стіл тарілку салату і каву, включивши собі на телефоні якесь шоу я їла те, що приготувала. Що може бути краще за такий початок дня ? 

Через деякий час я доїла і кинула посуду в посудомийку. В двері подзвонили, через глазок я побачила свою сестру: русоволоса дівчина вісімнадцяти років з довгим волоссям і голубими очима, невелика на зріст,приблизно така як я, ї обличчя прикрашали веснянки. Відкривши їй двері, вона кинулася мені в обійми.

— Лада! Я так рада тебе бачити —  прикрикнула вона.

— Я теж рада бачити тебе — я не змогла приховати усмішку.

— Де тут мої дорогенькі тваринки ? — вона зайшла до квартири і пішла на кухню де Граф і Марго їли свій сніданок. Я посміхнулась поведінці своєї сестри і пішла за нею закриваючи двері. 

І справді, моя молодша сестра вже була на кухні і сиділа на підлозі разом з Графом. Я сперлась на одвірок двері і дивилась на них з посмішкою. Моя сестра до нестями обожнює моїх тваринок, тому завжди коли вона у мене більшість своєї уваги вона приділяє моїм улюбленцям. 

— Ти вже снідала ?

— Так, по дорозі до тебе взяла в кавярні латте і булочку з сиром — відповіла сестра чухаючи графа за вухом.

— Я можу запропонувати тобі салат. Я дуже сумніваюсь що ти наїлась кавою і булочкою. Будеш?

—  Салат з соєвим соусом ? 

— звичайно, все як ти любиш 

— тоді чого ж ти чекаєш ? — на її лиці засяяла посмішка, поки я накидала їй салат вона сіла за стіл і почала розказувати останні плітки із свого університету. 

Ніка навчається на психолога, і у неї та  її одногрупників дуже насичене життя. І кожного разу як ми з нею зустрічаємся, ми обмінюємся найцікавішими моментами з того часу як ми останній раз бачились. 

Після того як вона поїла я залишила її на кухні ,а сама пішла переодягатись. Сумки у дорогу у мене вже зібранні : найголовніше що потрібно взяти це одяг, їжу яка герметично запакована і воду, щоб розважити себе там я взяла декілька книг,  полотно з фарбами і олівці. А також взяла все для прибирання. 

Я зайшла до себе до кімнати і дивилась, що мені одягнути. Вирішивши, що для прибирання і чотирьох годин у машині потрібен зручний одяг я зупинилась на спортивному одязі.  Сірі спортивні штани, чорний топ без рукавів з горловиною та сіра кофта на замку. На ноги білі кросівки.

Волосся заплетене у косу гармонійно дивилося тому я ще раз переглянула чи взяла все. Навіть для впевненості пройшлася по заздалегіть складеному списку і розумію що взяла все. Наскільки мені відомо там недалеко повинен бути невеличкий базарчик тому думаю свіжі продукти я зможу купити там.

Я попрощалася із сестрою і тваринками обіцяючи їм, що я за ними повернуся, вийшла з під'їзду і поїхала досліджувати свою власність.

Погода була прекрасна, не жарко не холодно але сонечко світило. Ідеальна погода щоб десь поїхати. На вулицях було повно людей, усі прагнуть насолодитися останніми тижнями теплого сонячного проміння.  І знову у мене музика лунала на цілу гучність, і мені було байдуже, я насолоджувалась поїздкою. 

***

Почувся звук розбитого скла, в тиші що настала було чути важке чоловіче дихання.

— Ти з глузду з'їхала після смерті ? — потужний чоловічий голос, ехом прокотився по кабінету — як ти могла довірити таку важливу посаду тій яка навіть елементарно не вміє поставити щит на свої думки? 

— Бастіаре, не тобі обирати наступну спадкоємицю моєї сили, це моє рішення — жіночий голос п’янким шлейфом залунав, голос був спокійним, владним. Таким голосом може говорити лише та жінка, котра знає собі ціну.

— Твій вибір наражає всі світи на небезпеку, заміть, твій вибір! — він стукнув кулаком по столі від чого дерево застогняло під силою бога — що може зробити звичайна дівчина, яка нічого не тямить в магії, у місці де на кожному кроці її чекає якась небезпека, як вона себе захистить ? — він знову зривався на крик.

— Вона швидко навчиться , у її жилах тече моя кров — було чути шелест сторінок, ніжні пальці гортали мемуар — і тим більше, вона буде не сама.