Покликання Хранительки

Розділ 1

“Нам пора розійтись,ти мені більше не подобаєшся і я покохав іншу” — таке повідомлення я отримала сьогодні зранку, перечитуючи ці рядки я намагалася вичитати щось інакше, але зовсім не це. Чоловік якого я кохала кинув мене. Я розумію, що пари рано чи пізно розходяться але щоб так різко…Без пояснень. Який ж він все таки гад!

Тряхнувши головою я встала зі свого мягенького ліжечка і пішла в ванну. Не хочу собі портити настрій цим повідомленням. Рано чи пізно це могло б з нами статись, до одруження чи після, неважливо. Зараз у мене з'явився шанс зосередитись на роботі, тому не буду зациклюватися на ньому. Від сьогодні в нього своє життя, а в мене своє.

Я підійшла до дзеркала і побачила відображення, дівчину: чорне, довге волосся хвилями спадало на мініатюрні плечі, невисока на зріст з засмаглою шкірою і спортивним тілом, зелені очі схожі на два смарагди які виблискують на сонці. Мені подобається моя зовнішність, люблю дивитись у зеркало і розглядати себе. Я похожа на свого батька , як і характером, так зовнішністю. 

Підійшовши до вікна я побачила вранішнє сонце яке будило всіх і нагадувало їм що час на роботу. Отже, і мені час іти працювати. 

Я працюю перекладачем в невеликій компанії ,спілкуюся з іноземними людьми які приїжджають сюди щоб підписати контракт. Мені зараз двадцять п’ять років. Як на мене так це прекрасний вік. Я маю хорошу освіту, прекрасну роботу і мала чудового хлопця,ключове слово “мала”

Відігнавши думки про колишнього хлопця я підійшла до гардеробної, оскільки зараз початок весни, але ще не зовсім тепло, то я одягла: чорний гольф, класичні штани молочного відтінку які доповнював чорний пояс із золотою пряжкою. Додала золоту цепочку з мінімалістичним сердечком і позолочені сережки кламбер з зірками. Волосся зібрала в високий хвіст, оскільки воно в мене хвилясте,воно красиво спадало на плечі. Накрасивши вії чорною тушшю і намалювавши губи блиском рожевого відтінку.Я була майже готова, залишилось пшикнути духи з ароматом терпкого шоколаду з нотками вишні і вибрати взуття. Зупинилась я на чорних черевиках зі шнурівкою. І вуаля, я готова. 

Оскільки до роботи ще є декілька годин, я вийшла на кухню, щоб зробити собі сніданок і випити чашку кави. Я люблю і чай, і каву. Каву п'ю зранку щоб прокинутись, а чай впродовж дня.

На кухні мене чекали мої домашні улюбленці: Марго - моя кішка яку подарував мені дядько, належить до роду Регдол, любить ласку, до чужих відноситься насторожено.

І Граф-доберман якого батьки купили мені на день народження, характер подібний до мого: вбивчий спокій або не описуюча агресія.

Граф відпочивав на своїй подушці, а Марго сиділа на підвіконні і спостерігала за пташками. Я живу у багатоповерхівці тому у мене на підвіконні завжди сидять пташки, я за замітила ще з моменту мого переїзду сюди тому поставила там невеличку годівничку з кормом. І пташки щасливі і кішка задоволена.

— Доброго ранку — почухавши Графа за вухом я підійшла до Марго і погладила її по спині — зараз всі разом будемо снідати.

Накинувши корму улюбленцям я пішла заварювати собі ароматну каву і їсти кусочок торта. У мене була кавова машина-автомат, цей чудо пристрій дуже дорого мені обійшовся, але купивши його я зекономила собі купу часу на приготування кави чи чаю, ну переважно я тут робила каву. 

Поснідавши, я кинула в сумку важливі документи і кілька ручок. Одівши пальто я вийшла з квартири, а пізніше з будинку. У ліфті зустріла кількох сусідів, ми обмінялись вітаннями і я вийшовши з ліфту продовжила свій шлях.

На парковці я підійшла до своєї машини. Kia Sportage чорного кольору. Вона вже чекала на мене, взявши ключі і відкривши машину я сіла на місце водія, а сумку поставила на сусіднє крісло. Завівши машину я виїхала з парковки і поїхала на роботу. У мене був прекрасний настрій. Їхавши вуличками нашого невеликого містечка я бачила як люди спішать на роботу, в парках хтось зранку на пробіжці, хтось вийшов погуляти з тваринами. Від цього всього моя посмішка стала ширшою, я увімкнула музику і підспівувала, махаючи голово в такт пісні. Ранок почався прекрасно незважаючи на повідомлення.Тому я зовсім за нього забувши співала пісні у весь голос.Недумаю що хто зараз здатен спортити мені настрій.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше