Покликання або Добрі Поради від Всесвіту
52. Замість епілогу.
Лада прокинулася вранці і довго не могла прийти до тями. Вона довго лежала з відкритими очима.
– Було це чи не було? – прошепотіла жінка, – перстень, світла сила, темна сила…
Жінка згадувала подробиці свого сну і її душу наповняла впевненість і рішучість. Вона знала як тепер їй жити і що робити. Вона зрозуміла, що все, що показав їй Всесвіт повинно відбутися. Вона це знала. Про це думала. Хоча якщо розповісти звичайній людині, то все це буде просто один казковий срн і все. Але не для Лади.
– Дивний сон. – тільки й сказала. Лада зрозуміла, що повинні відбутися з нею самою і з тими людьми з якими пов’язана певні події, що межують з фантастикою і містичними дивовижами і які матимуть значення для усього світу. До неї підбіг чорний кіт і потерся об ноги. Лада підхопила його на руки.
– Ну що, Тимку, готовий? Готовий пережити все це і війну теж? – спитала,звертаючись до кота, що мурчав. Той на мить затих, неначе прислухаючись до слів жінка. Відкрив одне око, нявкнув, і знову його заплющив.
До Нового Року після якого життя ніколи не буде колишнім залишалося ще півроку.
#4697 в Фентезі
#1500 в Містика/Жахи
Відредаговано: 10.08.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
