48. Про Диво-озеро.

Коли Славко, Ганна і Зореслава приїхали до Ладиного будиночка то на них там уже чекали Лада і Мирослава. Славко заглушив мотор. Вони з Ганною вийшли з машини і Славко взяв на руки доньку. Не встигло сімейство вийти з машини як по Славко побачив диво: по білому снігу до них наближалася чорна цятка. Славко потрусив головою, цятка зникла, але щось потерлося об ноги.

– Ну звичайно ж, це ти. – Мовив Славко, подивившись униз і побачивши Ладиного кота Тимка. Той вимогливо нявкнув повернувши голову в напрямку будинку, наче запрошуючи усіх йти за собою і обережно ступаючи попрямував до будинку. Першою за ним пішла Зореслава, потім і батьки, перезирнувшись, теж потягнулися за дитиною. У сінях іх зустріла стурбована Мирослава:

– Мерщій! – підігнала.

– Що сталося?

– Ніколи пояснювати. – мовила Мирослава і всі зайшли до хати. Там вже сімейство чекала Лада, вона просто привіталася з усіма, а потім дала дитині пляшечку зеленого кольору і мовила:

– Випий це дитино.

– Що? Що це таке? Що вона повинна пити? – сполошився Славко. Замість Лади відповіла дівчинка:

– Татку, не хвилюйся, це зміцнюючий напій. Нічого страшного. І Ванда мені вже все розповіла. Я повинна це зробити якщо хочу врятуватися сама і врятувати світ. – дитина була малою, але голос, яким вона говорила, звучав по дорослому. Зореслава перехилила пляшку і випила її вміст… І почала падати, втративши свідомість. Славко підхопив її на руки.

– Що ти зробила з моєю донькою, відьма?! – чоловік перелякався не на жарт, але тут до його плеча доторкнулася маленька Ганнина долоня:

– Заспокойся, любий, якби Лада хотіла Зореславі зла, то просто б не дозволила б їй народитися.

– Це не твоя дитина, її тобі не шкода. – буркнув Славко чим довів до сліз Ганну. Вона відвернулася, щоб Славко не побачив як дві самотні сльозинки скотилися по щокам. Чоловік не звернув уваги на Ганнин стан, позаяк дивився на доньку, стурбований втратою свідомості Зореславою. Коли ж підняв погляд то вперся в очі Лади в яких клубочилися грозові хмари. Він наче прийшов до тями. Тримаючи доньку на руках Славко озирнувся і побачив, що Ганна сидить похнюплена і хотів було кинутися до неї, щоб заспокоїти, але біля неї знаходилася Мирослава. В цей же час Лада відчинила двері у сусідню кімнату і кивнула чоловіку:

– Поклади доньку на ліжко, а сам йди до дружини. – потім звернулася до Мирослави:

– Миросю допоможи мені. Вона вже близько.

– Хто? Що? – не зрозумів Славко. – Хто близько?

– Клади дитину на ліжко і менше зайвих слів. – На ці слова Славко не знайшов що сказати і зробив усе так як сказала бабуся: поклав Зореславу на ліжко і підійшов до Ганни, перепросив за те, що був таким телепнем. А Лада дивлячись на них посміхалася. Зачекавши поки подружжя трішки заспокоїться вона пояснила:

– Ваша донька була в безпеці, поки її не сприймали серйозно, поки вона була просто дитиною, але зараз Вищі сили знають, що вона сосуд. Через це знають усі мольфари і всі істоти і предмети які не належать цьому світу. Є добрі сили і вони радіють за Зореславу, а є злі. От злі сили і не хочуть віддавати силу людині. І володарка темної сили зараз поряд з нами. Вона шукає дівчинку. – Ганна тихо зойкнула, але Лада продовжувала. – Все тому, що ви погодилися на обряд, який наповнить Зореславу силою. Але заспокойтеся, я дала їй зілля яке допоможе дитині залишатися невидимою для усіх них, поки вона не отримає сили. Сила буде в повному її розпорядженні до тих пір поки сама не захоче позбутися її. Перстень з рубінами і краплина гірського кришталю збереже дівчинку від руйнування зсередини. Якщо вона захоче позбутися сили то треба буде цей оберіг віддати Диво озеру. Ви ж пам’ятаєте історію про Стрижавку?

– Так. – відповіли Ганна у Славко хором.

– Але ж це легенда, казка. – вигукнув чоловік, а Ганна тільки розгублено дивилася.

– Гай, гай. – хитро посміхнулася ворожка і подружжя зрозуміло, що все то чиста правда.

– Якщо захоче позбутися сили, то той оберіг треба віддати Диво-озеру і проказати пророцтво, яке Зоряна знайшла за допомогою Ванди. Ось воно: «Коло смерті у світі живих. Коло життя у світі мертвих. Душа складається з двох частин. Коли прозоре стане червоним, тоді у поєднанні частин виникне гармонія і народиться сила». Причому неважливо якою мовою воно буде сказане. В будь якому випадку це ув’язнить темну силу на дні озера, а світла перетвориться на охоронця цього озера. Так як і повинно бути.

– Але де ж це Диво озеро знаходиться. – вигукнув Славко. Він хоч і був раніше матеріалістом, але тепер стикнувся з тим, чого не розумів і чомусь почав боятися цього, а тим більше не хотів щоб його донька, його маленька зірочка мала до цього усього відношення. Лада подивилася на нього, зітхнула, розуміючи це все і продовжила:

– Тільки пам’ятай, спробуєш змусити доньку позбутися сили і буде біда. Темна сила візьме верх над світлою і це може призвести до кінця світу. До кінця нашого світу. Тому хай дівчинка сама вирішить ким хоче бути. Ще вона може залишити силу собі, навчиться нею користуватися, стане наймогутнішою володаркою світу, може допомогти багатьом людям, але якщо сила вийде з під контролю то теж буде біда

–  Але ж вона ще маленька. – Славка охопив розпач.

– Вона доросліша за нас. – Лада була невблаганна.

– Бабусю, то де ж те Диво озеро? – спитала Ганна.

– Добре, слухайте. Це озеро ще називають Чорним, а є інша назва Берестувате.

– Берестувате? Щось я таке чув. – промовив Славко.

– Не заважай. Хай Лада оповідає далі – мовила Мирося, виходячи з кімнати, де спала Зореслава.

– Вибачте, ми слухаємо. – похнюпився Славко.

– Так от. Озеро Берестувате знаходиться на Кіровоградщині. Невідома його глибина. Подейкують що у нього дна немає. Серед мольфарів гуляють чутки, що дно все таки є, але наче звідти можна потрапити в якийсь інший світ. Але я цьому не вірю. – додала Лада, щоб остаточно не налякати Ганну, яка й без того дивилася широко відкритими очима. – Озеро ніколи не замерзає. Багато легенд ходить про озеро, в тому числі і про карету, вилиту з чистого золота і покриту діамантами та сапфірами, кримського хана Гірея. Також вважається, що в цих місцях ховав свої скарби Махно. А ще там багато легенд* не таких привабливих, Не буду вас лякати і навантажувати зайвою інформацією. – Пам’ятай, дівчинка сама повинна схотіти позбутися сили – знову Лада попередила Славка.