ГЛАВА 1

За шість годин до дзвінка.

Сон ще трепетно цілував мої повіки, як гарячі губи ніжно сковзнули по щоці, далі нагло добрались до шиї і знову – до щоки та нарешті покірно завмерли на пасмах довгого каштанового волосся, яке я недбало розкинула по атласній подушці.

-Сонце, пора прокидатись, - відчула над вухом теплу м’якість в перемішку із важким диханням. 

Пальці поволі побігли по відкритій руці, виграючи тільки їм відомий вальс, а через секунду – дужі руки трепетно пригорнули мене до прохолодного тіла. Мільйони мурашок одразу побігли оголеною спиною, коли вона торкнулась до вологої шкіри коханого чоловіка. Влад встиг повернутись із пробіжки і прийняти душ, допоки я ніжилась в хрустких постелях, додивляючись спокійненькі та райдужні сни майбутньої мами. Рука коханого сповзла на мій округлий живіт і миттю отримала легесенького поштовх у відповідь.

-Схоже, когось наш татусь вже розбудив, - сонно потягуючись, розвернулась до свого ранкового будильника. – Доброго ранку!

Мене зустріли зелені, кольору листя ранньої весни, великі очі, сповнені турботи, любові та … безмежного людського щастя.

-Доброго ранку, - лагідні уста негайно накрили мої. Поцілунок затягнувся і Владу довелось докласти чимало зусиль, щоб нарешті відсторонитись. А ще кілька місяців тому, я б так легко не відбулась!

 Малюк знову дав про себе знати.

-Хтось поспішає на службу? - коханий приклав вухо до місця руху, – Зараз нагодую твою маму і поїдемо.

Він підвівся, поволі стягуючи із себе тонке простирадло, а я, мов божевільна, вп’ялася поглядом в його ідеальне тіло. В міру натреновані м’язи граційно грали в тон кожному поруху, широка грудна клітка манила швидше пригорнутись до неї, щоб відчути, як важко здіймається на кожному вдиху. Таки мій наречений справжній красень: високий коротко стрижений брюнет, з ідеальними рисами обличчя, пухкими губами, рівним правильним носом, смарагдовими очима, прикритими темними пухнатими віями, завжди одягнений, як зірка з обгортки модного журналу, з аристократичними манерами та власною, не приймаючою  відмови харизмою.

Для всіх він – хижак, хитрий, спостережливий, вольовий та через міру вимогливий для підлеглих, для мене – романтичний, люблячий чоловік, турботливий татусь і  досвідчений наставник.  Інколи не розуміла, як дві різні особистості змогли вжитись в одному тілі. Ось і зараз Влад, такий простий та домашній, в одних легких спортивках зник за дверима, та коли одягне кітель – навіть очі набудуть іншого відтінку.

Залишившись на самоті, обвела поглядом кімнату. Велика, простора, виконана в світло-сірих тонах, зі смаком обставлена вишуканими меблями, в ній нічого не змінилось з першого мого візиту. Все було на своїх місцях: величезне ліжко супроти панорамного вікна, з якого відкривався прекрасний вид на місто, дві тумби обабіч постелі, бра над кожною з них, комод на кілька окремих відділень та величезна плазма навпроти. А ще картини. Любов до мистецтва була в блакитній крові родини коханого. Згадала, в яку незручну ситуацію потрапила, коли вперше прокинулась в цій спальні. Тоді навіть уявити не могла, що стану його дружиною і завжди зустрічатиму ранок із нашим відображенням в дзеркалі під стелею.

Та чомусь невимовний сум та погані передчуття отруйними зміями заповзли в глибини душі. Неспокій спазмом здавив горло. Що зі мною? Можливо гормони? У вагітних часто бувають припливи незрозумілої тривоги. 

Через кілька хвилин з кухні повернувся коханий, тримаючи в руках чималий піднос, від якого доносився божественний аромат свіжої випічки, вівсянки та вареного м’яса.  Останні місяці вагітності мене домучувала печія і тому, дотримуючись рекомендацій лікарів, Владислав готував виключно дієтичні страви. А мені до скону хотілось гостренької шаурми, чи хоча б картопельки фрі з величезним гамбургером, кока-колою і … і всім шкідливим, небезпечним для здоров’я.

-Знову каша по-англійськи? – поморщила носик.

-Не вередуй, - повчальним тоном зібрався розпочати чергову нотацію про корисну їжу, але я вчасно його перебила.

-Ти так мене балуєш, сніданки в постіль готуєш. Боюсь, що не зможу відвикнути від хорошої звички.

Чоловік зайшовся гучним сміхом та поволі пережувавши шматок м’яса, поглянув у вічі.

-Завтра повертається Злата, тому про подібне, - обвів виделкою піднос, - доведеться забути, знову спатиме між нами. А поки – насолоджуйся!

Розуміюче примружила очі. Златка справжній вихор в спідничці, непосида із непосид, як і її тато, не знає слова «ні» в забаганках.

-Я  вже засумувала за нею, - щиро зізналась, важко видихнувши.

-Ще трішки і тужити не буде коли. До речі, я всерйоз наміряний перевезти вас до батьків.

Повторно перевела подих. Розуміла, що з двома дітьми буде легше   у запропонованому величезному будинку, хоча допомоги від його родичів очікувати не слід, все одно наймуть няню, а як потрібно, то і кілька. Батьки коханого утримують доволі великий бізнес, постійно в роз’їздах, конференціях, офісах, благодійних вечорах.  Їм ніколи займатись вихованням спадкоємців. А з іншого боку не хотіла залишати Влада самого, адже він переїздити із нами в інше місто відмовився категорично, мовляв перевестись по службі в іншу область проблематично.