Поклик неба

Пролог

Палко ридаюче, нікчемне нутро подорожувало весняними обріями, вдивляючись у заходи дивовижного сонця.
Чи означають вони щось? Чи здатні вони викорінити з мене всю темряву?
Як мені подолати все те, що я тримаю в своїй прихованій душі?..
Як загасити це нескінченне багаття пережитого мною болю?
Вдалині якесь пташеня здіймало крила. Помаранчеві промені закривали собою чисту фігуру, і в моїй пам'яті з'явився дивний тьмяний силует, зовсім безпорадний проти цього яскравого та нещадного світу...

Monotone

Подобається

#377 в Детектив/Трилер
#134 в Трилер

У тексті є: психологізм

Відредаговано: 09.06.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись