«Іспит Героїв: Майже заключна частина іспиту»

«Іспит Героїв: Майже заключна частина іспиту»

Вже пройшло два тижні , заключний етап екзамену мав розпочатися сьогодні.

Учні вилікувалися від всіх пошкоджень та продовжили тренування, хоча ніхто не забув про те що сталося, про той інцидент і про Руді – який почував себе набагато краще без дірки в животі. Він вийшов з коми три дні назад та дізнався від лікарів , що його аура стала нестабільною та про те , що він втратив свої здібності , через те що тепер його енергія не проходить до всіх «Точок духу» .

Точки духу – це точки, по яким тече магічна енергія , вони є частіше у носіїв кристалу , або в їхніх дітей у яких є ген мутації . Проте бувають випадки коли такі точки з’являються у звичайних людей, які займаються магією , або духовними практиками.

Ці дні пройшли надзвичайно швидко , деякі учасники встигли поїхати додому, а деякі залишилися в гуртожитку та тренувалися там.

Чед, Шедоу , Джон та Тобі часто проводили час разом , як на тренуваннях так і у вільний час. Також Есмерай, Цинь , Мураї  часто проводять час разом.

Хлопці сиділи в спільній кімнаті гуртожитку та чекали коли розпочнеться іспит.

- Руді звісно справжній мудак, але все ж навіть ворогу не побажаєш потрапити в таку ситуацію. До того ж він міг загинути , якби його не зцілила леді Морґана. – Заговорив Тобі.

- Ех, хотів би я побачити леді Морґану…

- Джоне, тобі ще до неї рости і рости. – Відповів Тобі.

Коли Джон почув слово «рости» він неначе оскаженів та напав на Тобі, вони почали гамселити один одного.

- Якщо по місту ходять такі сильні мутанти , що можуть пробити голими руками такого бика як Руді то це значить , що нам торба, чуваки. – Заговорив Шедоу.

- Я ненавиджу цих «котів» , ми повинні помститися за Руді! Бо на його місці міг бути кожен з нас… - Заговорив Чед.

- Що за нюні ви тут розпускаєте? «Я помщу-уся за-а Ру-уді-і-і-і!» - Почав сміятися з них Цинь стоячи на своїй палиці , як ось він впав на землю.

- Недобиті покидбки, що готові до іспиту , сьогодні я вас на законних підставах зможу відгамселити.  – Проговорила до учнів Відьма, яка дверима збила Циня з палиці.

- Йой… Вибач , я випадково ! – Магічною силою вона підняла мавпу з землі в повітря та жбурнула в відчинене вікно.

***

Уже ось-ось мав розпочатися довгоочікуваний іспит, глядачі нестримно чекали ці всі дні та переживали за учасників до яких вже встигли прив’язатися. Учасники вже не так хвилювалися як в перший раз, та чесно кажучи їхні думки ніяк не могли сконцентруватися на іспиті після інциденту.

Хоча ніхто не ділився один з одним переживаннями та справжніми думками , але всі учасники зрозуміли , що бути героєм не так легко як здавалося.

- Доброго дня, всім вам! – Заговорив директор асоціації героїв та продовжив. – Ми приносимо вам щирі вибачення через затримку такої важливої події у нашому місті герої Криштал-Сіті , як ми знаємо в інших великих містах іспит вже закінчився і всі керівники та герої міст передають нам слова підтримки!

Публіка почала аплодувати після цих слів, але одразу затихла коли директор підняв руку в гору.

- І щоб ще більше підбадьорити вас та молодих героїв, у нас є сюрприз. Ваші оплески , пані та панове! Привітайте короля Артура та Лицарів круглого столу!

Нарешті закінчив тягнути директор , а коли всі побачили короля та Лицарів круглого столу то почали аплодувати та кричати з такою силою  що можна оглухнути. Одного чоловіка навіть вивезла швидка, бо він впав без тями з піною з рота.

- Нічого собі сам король! – Здивувався Чед.

- Дуже добре, тепер моя ціль зганьбити вас лохів перед самим королем! – Втішаючи промовила Жизель.

- Можеш не лякати нас відьмо! Навпаки я зроблю так , що ти зганьбишся перед королем… - Відрізав Шедоу.

- Краще не дратуй її… - Прошепотів Чед.

Через одну секунду Шедоу валявся на землі з здоровою гулею на голові.

- Ну тепер я справді трохи хвилююся , бо тут такі великі люди, а якщо я програю? Господи боже, мене мама з татом додому не пустять… - Хвилювався Тобі.

- А я навпаки тікаю від своєї сім’ї . Я не хочу бути героєм просто тут дають житло та гроші , а працювати я не хочу – це порушує мій внутрішній баланс. – Говорив Шедоу , але його ніхто не слухав.

Король сидів на здоровенному стільці , це був здоровенний чолов’яга під три метра заввишки та тілом яке було на піку людської сили ,якщо короля Артура можна було назвати людиною, бо жив він вже десь тисячу років.

Одягнений він був в зелений костюм з луски дракона – яка славилася міцністю , на його грудях була зображена золота корона на червоному фоні , а на цій короні був його кристал ,який світився янтарним кольором. На плечах в нього був закріплений червоний плащ .

Волосся його було сивого кольору , він мав довгі вуса та бороду, а на чолі носив корону оздоблену трьома каменями.

Король встав готовий говорити, оператор навів камеру на нього та вивів зображення на головний екран.

- Щиро вдячний вам за такий теплий прийом! – Заговорив він до слухачів. – Вітаю вас на другому етапі іспиту в славетному місті Криштал-Сіті , та бажаю успіху учасникам. Надіюся ви зможете мене здивувати бо іспит в столиці був досить цікавим!

Я знаю , про той інцидент та знаю , що зараз всі обговорюють його.

Не варто думати , що ми зігноруємо цю подію. Обіцяю вам всі хто це вчиняє будуть покарані! – Запевнюючи в справедливості публіку він продовжив.

- А тепер давайте разом відпочинимо та насолодимося цією довгоочікуваною подією!

Після слів короля прозвучали шалені оплески , король Артур посміхався та купався в своїй славі багато хто мріяв би про таке , але не всім подобалася така слава та увага.

Наприклад , сер Ланселот Озерний – який був головним лицарем круглого столу. Він відчував себе на такій публіці м’яко кажучи не в своїй тарілці.