Поклик кристалу

«Іспит Героїв: Етап перший»

Розділ перший

«Іспит Героїв: Етап перший»

Іспит героїв два слова які об’єднали багато молодих людей, які живуть мрією стати супергероями.В Криштал-Сіті цьогоріч якраз проходить один з іспитів, вони також проходять в кожному великому місті Великої Руїнії , а король Артур рік за роком відвідує міста іспитів і вітає новобранців, виголошує промову та закликає стати гідним героєм. Деяких особливо здібних він запрошує працювати в столиці.

Арена вже була готова зібралися всі офіційні герої , вогні прожекторів та гучна музика для розігріву публіки не могли відволікти учасників від страху . Дехто мав сумніви щодо своїх здібностей , а дехто не міг впоратися зі страхом перед публікою.

- Так, тож невдовзі все розпочнеться,хлопці… - Промовив в голос Чед розминаючись.

Всі були дуже напружені в передчутті такої важливої події . Чед розминаючись випадково зачепив хлопця стоявшого попереду , перепросивши він почав балакати з ним . Він встиг розповісти про всі улюбленні теле-шоу, фільми, аніме, мультфільми,ігри та про мрію стати героєм, а його слухач лише кивав та вислухав його.

Потім Чед почав розпитувати нового знайомого про все що тільки міг

- Я Шедоу… Шедоу Тиль. Ні, я не тутешній.

Мій камінь? Він дістався мені в горах, де я декілька років провів щоб пізнати себе…

Я теж люблю більшість того, що ти перечислив , але кінцівка «Мавпоподібних» мені зовсім не подобається. Бо після третього сезону все скотилося і це виводить мене з себе. – Говорячи це він почав горіти.

- Ой, бачиш я буквально горю.

-Ахахахах, а мені подобаються нові серії, але звісно ранні сезони це шедевр…

Не встигши договорити в зал очікування ввійшла молода жінка років тридцяти, волосся її було кудряве трав’яного кольору з двома стирчавшими хвостиками. Виглядала вона досить впевнено а говорила без поваги, зовсім не те очікували побачити ми від героя , яким виявилася ця жінка.

- Ласкаво просимо на… Ні я не буду читати цю  скучну фігню! -  Зімявши папірець на якому судячи по всьому було написано слова адресовані учасникам іспиту.

Всі очікуючі здивовано дивилися на падаючий папірець та не розуміли що коїться.

- Я Темна відьма і я тут бо мені за це платять , я не буду вам нічого розжовувати! Хочете бути героями тюфтії? Які з вас герої , ви купка наляканих діток…

Короче кажучи, якщо ви так хочете травмуватися або ще краще вмерти…- Всі слухаючі застигли. – То вперед , покажіть що ви справді достойні стати героями!

Не можна сказати , що ця промова була дієвою , але ніхто не вспів занудьгувати.

Чед штовхнув свого нового друга кулаком.

- Зовсім скоро ми станемо героями , Шедоу! – Чед був в захваті для нього це все нагадувало якусь гру.

- Так… - Зіваючи відповів Шедоу думаючи кого йому нагадує ця Відьма.

Темна відьма повернулася до слухачів спиною, відчинила двері карткою  та жестом руки дала всім зрозуміти ,щоб вони прямували за нею.

Пройшовши за Відьмою по довгому та досить вузькому коридору герої опинилися на платформі яка підняла їх на арену , багатьом відому як Арена героїв в якій кожен рік проходив іспит героїв.

Крики та свист людей прийшовших подивитися виставу на яку так довго чекали, світло прожекторів та гучний голос ведучих заглушали навіть внутрішній голос.

Всі відомі герої та робітника асоціації зібралися сьогодні тут. На одному з балконів сидів директор Ендрю Іствуд та його помічник колишній супергерой Докто , які палили цигарки хоча це було заборонено.

Чед трохи хвилювався, але не так сильно як прагнув приміряти на себе роль героя бодай лише в цей день.

- Тут наші шляхи розходяться, хлопчики та дівчатка. Бажаю вам успіху і бла бла бла… – З посмішкою промовила Темна Відьма та залишила учасників.

Одразу після того як вона покинула нас підійшов чоловік в чорному класичному костюмі з коротким волоссям , він виглядав дещо розгубленим та когось шукав.

- Шановні. – Заговорив він. – Ем… З вами. Тобто , ви не бачили Темну відьму? Я мав… Директор… Містер Ендрю передав їй лист .

Всі були неабияк здивовані бо цей містер виглядав більш налякано аніж всі очікуючі іспит.

- Вона тільки що пішла побажавши нам успіху.

Почувши відповідь чоловік зірвався з місця немов божевільний , за секунду він був вже на перилі  , після чого одним ривком перебрався на виступ другого поверху і зник.

Потім прийшов чоловік під два метра який назвав себе екзаменатором та вивів нас на спеціальний балкон для учасників іспиту.

І ось… Той момент заради якого зібралось стільки душ ,момент коли цілий стадіон затих. Початок цього грандіозного дійства.

- Вітаю вас друзі, на щорічному іспиті героїв!

Зал зірвався аплодисментами , шумом та свистом шаленої публіки яка вітала свого короля. Велетенська голограма короля вразила всіх бо до цього він був тільки на екрані.

- Ахахах, я пам’ятаю як сам був на вашому місці , вже як триста років пройшло від цього моменту. Кожен з вас вже герой я впевнений в цьому!

Я чекаю від вас результатів ! Я чекаю що ви станете гідними героями!

Тож радий оголосити іспит відкрити…

Король не договорив як зв’язок обірвався через те що він взяв тай полетів кудись.

Таке закінчення промови всім запам’яталося. Директор асоціації героїв піднявся з місця на нього навелася камера , він вибачився та роз’яснив що король Артур відправився на якесь завдання. Голос містера Ендрю був повільним , дуже спокійним та нудним , він був схожий на Скруджа МакДака.

Він повільно запалив цигарку та оголосив цьогорічний іспит героїв відкритим, нарешті про себе подумав кожній присутній і стадіон знову розірвався в оплесках.

- Я Вільям Оніон ваш екзаменатор.

Всі почали перешептуватися «Це ж сам Бігфут?!».

- Для початку... – Поправивши окуляри сказав він. – Для початку , вам варто знати , що цьогорічний іспит розпочнеться з двобоїв на виліт…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше