Частина 7

Пройшло два місяці. Навчання продовжувалося за попереднім розпорядком, але результатів так і не було. Уроки з хлопцем не давали ніякого ефекту, якщо не рахувати фізичну силу. Анна вже доволі непогано билася на мечах, але рани так і не заживали і інші здібності не з'являлися. Вона навіть думала припинити уроки, але він сказав їй зачекати й скоро все з'явиться.

- Мені здається, що у мене ніяких сил нема, я вже скільки тренуюсь, а немає ніяких результатів. Може є якийсь прискорений курс занять, а то я вже так не можу, - почала говорити дівчина на черговому тренуванні.

- Є один варіант, але у мене не вийде тебе по ньому навчити, - неохоче запропонував хлопець. Ти не проти пару разів померти?

- Що? Ти серйозно? Все-таки хочеш, мене убити

- Я серйозно. Я не збираюсь тебе вбивати. Безсмертя це одна із навичок, але я не вмію воскрешати. Правда Неш міг провести цей урок. Це чоловік, якого ти бачила. Я можу його зараз покликати, якщо він не зайнятий, - дівчина кивнула головою і хлопець зник. Через пару хвилин він повернувся з Нешем.

Організацію створив Неш в надії найти уніатів, яких залишилось дуже мало. Організацій таких було декілька і ними керувала комісія, яку створили уніати після смерті остатнього князя магії. Комісія мала завдання спостерігати за уніатами, давати їм завдання, за які платили непогані гроші, ввести перемовини з ангела і демонами. Комісію вибирали самі уніати голосуванням, а голову комісії вибирали члени комісії.

Головним завданням Неша був пошук уніатів, в цьому йому допомагали сили все бачення, ця сила є доволі рідкою в уніатів, але вона доволі часто зустрічається поміж ангелами. Суть цієї сили полягає в тому, що її носій може дивитись, що відбувається за сотні кілометрів. Він часто перевіряв історії уніатів і шукав їх нащадків, а потім слідкував за ними своєю силою.

         Чоловік привітався і пояснив, що це саме він послав до неї Олександра, як одного із найкращих своїх учнів. Оскільки він теж був також віку, він подумай, що це буде найкращий варіант. Він погодився провести цей урок і сказав, щоб вона запам’ятала вихід з іншого світу. Різким змахом рук зламав їй шию.

Вони пробували декілька годин, але суттєвих успіхів не було. Невеличкі були, але для всіх вони були не такими і суттєвими. Після цього чоловік повинен був повернутись до справ. Анна теж збиралась йти. Але хлопець порізав їй долонь і сказав так проходити декілька днів, хоч їй було і боляче, вона погодилась.

Після того дівчина пішла додому, де її там чекала вечірка, оскільки цього дня день народження в Уляни, яка вже довго цікавилась куди пропадає її подруга. Вона стали доволі рідко бачитись, що стало на них не схоже, оскільки до того вони постійно проводили час разом. Анна купила в подарунок, улюблені парфуми Уляни і подарувала їй. Уляна спитала, що в дівчини з рукою, та відповіла, що випадково порізалась. Вечірка йшла досить весело.

Анна зайшла в кімнату, де жила колись Поліна і вирішила подивитись на її речі, їх було мало, оскільки вони віддали майже всі речі її батькам. Але залишилась ще одна блузка. Вона її підняла і згадала ці часи, коли вони дружили. Потім поставила блузку на полку. Вночі вона намагалась заживити рани, але їй нічого не вийшло і вона заснула.

Після цього всю ніч дівчині снилось, як вона блукає в лабіринті, який вона бачила, коли помирала. Проснувшись зранку вона навіть подумала, що була мертва, але виходу лабіринту вона так і не знайшла.

Коли Анна проснулась, то першим ділом подивилась на руку. Дівчина вирішила поміняти бинт і побачила, що рани на руці немає, навіть шраму не залишилося. Анні було стало цікаво, що сталось з її рукою, тому вона побігла на кухню, для того, щоб порізати собі долоню. Людям за своєю природою важко зробити собі боляче. Вона трішки розрізала собі руку. Рана не заживала, тому вона обробила рану йодом і замотала її бинтом.

Вона зателефонувала Олександру, щоб похвалитись тим, що її рука зажила, але він не брав слухавку. Тому вона дочекалась тієї години о котрій вони повинні були зустрітись. Він, як завжди, прибув на місце вчасно і вони перемістились на те місце, де проходило десь час їх тренування.

- Чому ти не брав слухавку, коли я до тебе телефонувала сьогодні? - запитала дівчина зразу, опинившись на місці. – Я до тебе зранку телефонувала стосовно нашого експерименту. Рана у мене зажила, коли я проснулась.

- Я був в бабусі, вона вже дуже старенька не міг підняти, - відповів хлопець, почав розмотувати її бинт на руці, потім побачив її рану і здивовано сказав: - Не зажило ж і рана виглядає як нова.

         Анна розповіла йому, що вона сама порізала руку зранку, після того, як вона зажила, для того, щоб перевірити чи сили працюють. Також вона розповіла йому про свій сон. Він пояснив, що це скоріш за все залишкове явище після воскресіння.

         Після тренування дівчина відправилась додому, у неї було дуже дивне відчуття. Сильно почалась крутитись голова, а Олександра не було вже поруч. Вона згадала той день, коли в цьому місці на неї з Поліною напали. Але вона змогла дійти додому і зразу ж лягла спати. Вона спала дуже довго її розбудив дзвінок в двері.

         За дверима був Неш, він зайшов в квартиру. Протягнув їй в руки листок з запрошенням в організацію під назвою «Велес». Він сказав:

- Твою заявку розглянуто, тепер ти повноцінний член організації, але ти повинна пройти початкове навчання, оскільки ти не володієш достатніми силами, для проходження місій. Завдання Олександра завершено, тому тепер ти дзвони до мене, - протягнув їх листок зі своїм номером. Дівчина на цих словах засмутилась. – Зателефонуй до мене, коли будеш готова відправитись до нас в організацію. Тобі треба зібрати речі, оскільки ти деякий час повинна будеш жити у нас на базі. Оскільки ти не вмієш телепортуватись і не можеш себе захистити.

Дівчина пішла в кімнату і намагалась додзвонитись до хлопця, але він не брав слухавку, вона подумала, що в нього щось трапилось, оскільки до того він завжди відповідав. Вона хотіла зустрітись з Олександром, оскільки за цей весь час він став її дуже хорошим другом. Він завжди її підтримував, коли їй щось не виходило, давав поради і смішив її, коли їй було сумно. Дівчині почало здаватись, що їх дружба скоро закінчиться, оскільки він виконав завдання.