Частина 3

З часу цієї жахливої події пройшло майже пів року, але Анна досі не могла оговтатись від ситуації. Вона ходила до психолога, оскільки їй сказали, що швидше за все, що через те, що вона вдарилась головою. Тому їй здаються ці події іншими ніж це було насправді. Можливо, вона бачила вбивцю і момент вбивства, але її мозок приховує ці події.

Вона йшла по тій самій вулиці і згадувала ті події. Вона винила себе, що ніяк не допомогла своїй подрузі ні в ту ніч, ні в тому, щоб найти її вбивцю. Раптом їх на зустріч вийшов чоловік років тридцяти, одягнений він був у костюм, у нього було чорне волосся і сильно виділяється щетина. Він почав підходити до дівчини, що її дуже налякало. І вона пішла в інший бік.

- Доброго вечора, зачекайте будь ласка. Ви – Анна?

         Дівчина ще прибавила хід.

- Стійте, я можу вам сказати, що сталось з вашою подругою,- кричав чоловік їй у слід.

         Через секунду чоловік опинився перед нею, в дівчини в очах з’явився страх і вона побігла в іншу сторону. Чоловік знову з’явився напроти неї і промовив:

- Не втікайте, будь ласка. Я не зроблю вам нічого поганого. Просто вислухайте мене, - сказав чоловік і дівчина зупинилась.

         Нависла мертва тиша, тільки було чути десь далеко якісь звуки.

- Ви вірите в магію? – спитав впевнено чоловік.

Дівчину аж затрусило від його питання, але вона не промовила ні слова і він продовжив.

- Я залишу вам цей номер, - чоловік протягнув свою візитівку.-Якщо захочете знати правду, то зателефонуйте мені.

         Після цих слів чоловік розтворився в повітрі. Дівчина продовжувала тримати візитівку в руках. Зрушившись з місця, вона підійшла смітника і кинула листок в смітник.