Поклик до вічності

Частина 1

Двері відчинились і в дім ввійшли троє людей: чоловік середніх років і двоє підлітків. Вони зняли свій верхній одяг, звідки сипало снігом, оскільки на вулиці була заметіль, і зайшли в вітальню. На дивані перед телевізором сиділа жінка років на вигляд років тридцяти в мішкуватому сірому светрі й пила теплу каву. Вона звернула увагу на людей, які зайшли в дім, але вона не промовила їм жодного слова.

- Мамо, ми уже повернулись, - сказала дівчина, зайшовши в кімнату і побачивши жінку, але не одержала відповіді, що її сильно засмутило. І вона вийшла з кімнати, потягнувши брата за собою.

- Ми купили тобі поїсти, - сказав чоловік, намагаючись заглянути в її очі, але жінка не реагувала на ці слова і продовжила пити каву. Він поставив їжу на маленький кофейний столик, що знаходився біля жінки. Чоловік ще раз глянув на жінку і вийшов з вітальні.

         Жінка поставила каву і взяла листок, який лежав на столику, він був старий і пошарпаний. Це був лист від її подруги, написаний за часів їхньої недовгої дружби. Вона перечитувала його раз за разом. Її серце калатало так голосно, що його було чути на всю кімнату.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше