Розділ 9

 Залишив водія, почекати його на парковці біля фітнес-центру, а сам пішов шукати дружину. Дуже цікаво побачити, яка вона на роботі. Бачив Яну в образі королеви на весіллі, без прикрас, в звичайному спортивному одязі дома, навіть трошки в нічній сорочці бачив, а, яка вона тут?

  Запитав на вході, йому сказали, що Яна зараз проводить заняття з зумби. Підійшов до зали, на яку вказала та дівчина. За скляною стіною побачив величеньку групу молодих і не дуже людей, попереду яких стрибає його ненаглядна, а всі за нею повторюють запальні рухи. То завал!

  Став, як заморожений. Яна обернена спиною, не бачить його. Весело танцює, лиш час-від-часу долинає її дзвінкий голосок:

̶  Так, ще ра-а-з! Ліворуч, ха! — видихає. — Так, тепер праворуч! — під гарячу латиноамериканську мелодію марширує, спокусливо виляючи стегнами, кроки вбік, плескає в долоні. Всі за нею. Потім в інший бік. Руки догори, потім знову крок вбік, плавні рухи головою. Далі все тіло вигинається, наче хвиля. Грайливі кроки під латино, руки догори, наче бризкають водою. Ритм пришвидшується. Пишне волосся, зв’язане у хвіст розлітається, додаючи краси і без того спокусливому образу тренерки. Ідеальні, кругленькі сідниці Яни одягнені у шортики до середини стегна. А зверху коротенька маєчка, яка не приховує пружного животика, тонкої талії. Кросівки.

  Відійшов у бік. В Стаса мало слина не покапала, коли побачив, яка ж вона фантастична. Наче гумова, стрибає, вигинається на всі боки під музику. Всім шалено весело. Тільки не йому...

  Ох... Ні... Це вже занадто! Несподівано запекла така ревність, так розсердився, коли побачив, що в групі підопічних Яни є і молоді хлопці. Хоч небагато, але... Страшенно розболілася голова.

  Капут! Вона виляє попою перед цими накачаними бовдурами. Ну, класно! О-о-х... Як це все проковтнути? Прийшов миритися, а хочеться вхопити її, перегнути через коліно і відлупцювати по тій спокусливій попці. А потім забрати її звідси і більше не пустити. Але ж... Трясця, доведеться якось прикусити язика!

  Постояв ще трохи в куті, опершись плечем на стіну, так, щоб не привертати до себе уваги. О, це ще хто? До зали прямує якийсь ростішка, років з 40 на вигляд. Високий, перекачаний амбал, як шафа. В майці, спортивних штанах і з волоссям, зав’язаним ззаду в хвостик. Яна саме зиркнула на фітнес трекер, зупинилася. Поплескала в долоні. Всі радісно поставали. Віддихуються, аплодують їй і самі собі. Такі всі задоволені, аж сяють. Втомлені, спітнілі, мало пара з них не йде, а щасливі посмішки від вуха до вуха.

  Вимкнула музику. Почали всі пити воду, розходитися. До неї підійшли кілька дівчат, весело загомоніли. Одна, очевидно запитала Яну про одруження, та ніяково показала обручку і забрала руку за спину. Опустила очі. Інші побачили, теж підхопили тему, почали вітати, весело жартувати. Потім і двоє хлопців підійшли. Весело гомонять. Яна, видно, вже не знає, куди подітися, червона, як ружа. Обступили її, вітають, розпитують. Раптом всі позамовкали. Не звертаючи уваги на молодого чоловіка, який підпирає стіну неподалік, в залу увійшов той качок і голосно промовив:

̶  Так, ану ціхо! Розійшлися всі! Маю справу до нашої чемпіонки! — народ почав неохоче відступати. Яна попрощалася з дівчатами, всі порозходилися. Тоді амбал з загадковим виглядом наблизився до тренерки. Вона ніяковіє, червоніє. Прикусила губу.

̶  Валєр, що таке? Не знала, що ти вже повернувся зі змагань, — запитала.

̶  Повернувся. І, що я чую?! — з претензією, але грайливо нависає над нею. — Наша снігова королева встигла заміж вискочити! Янка, ти совість маєш, взагалі!? То, що за фокуси!? Чому не казала, що маєш когось?! Навмисне, щоб не запрошувати друзів на весілля? Ах ти-и ж... — помахав пальцем.

̶  Валєр, та не ображайся, так вийшло, ну... — ніяково пробелькотіла. Качок засміявся, підхопив її, наче іграшку за талію, закружляв по залі.

̶  Ах ти ж... Янусік, що ж ти наробила?!

̶  Пусти, ти, що?! Левочко, пусти, не дурій! — вигукнула, сміючись. Той поставив її на ноги.

̶  Скажи ж, нарешті, чим той мужик тебе підкупив, га? Мільйонер якийсь? Чим він такий особливий? Ніхто не міг, а він раз і готово! Ну, де справедливість?! — наче жартома, але явно з досадою заговорив. Яна важко зітхнула. Стиснула губки. Потім каже:

̶  Та, ну, Валєр, який там мільйонер? Такої ти про мене думки? Просто... Ай, як скажу, і так не повіриш. Все, давай закриємо цю тему.

̶  Щось ти, дівчино, темниш. Ну, хай. Вітаю. Хай все у вас буде люкс. Головне, щоб не ображав мою дівчинку, — видихнув качок. Стас аж заскрипів зубами після цих слів. «Мою дівчинку» Та щоб тебе і вбік, і під ребра!

̶  Дякую.

̶  Павлюк вже знає? — якось по-змовницьки поглянув.

̶  Не думаю. Сьогодні його не було, — сумно зітхнула Яна.

̶  Ех, ти... Такого мужика образила. Як він переживе? — сумно похитав головою.

̶  Та, ну тебе, Валєр, все, не починай. Краще розкажи, як там змагання? Яке місце зайняв твій Вадик? — махнула рукою. Взяла рушник на шию, почала йти до виходу.

̶  Друге, прикинь! — радо похвалився, почали далі обговорювати поєдинок з армреслінгу. Доки Яна не дійшла до місця, де побачила Стаса. Зупинилася, здивовано запитала:

̶  Ти? Який сюрприз, — посміхнулася так, наче рада його бачити.