Насправді ми з Кріс завжди дружили ближче, ніж з її близнючкою. У нас було більше тем для спілкування, та Ліза — її сестра, тож вона ніби йшла в комплекті. Дівчата звикли все робити разом і звикли, що друзі в них теж спільні.
Повідомляю мамі по телефону про свої плани на завтра, а тоді телефоную татові, аби сказати те саме. Знаю, що вони взагалі не спілкуються поза будинком.
Батьки були однаково збентежені і в той же час раді змінам у моєму житті. Вони хотіли, аби я більше проводила часу з однолітками.