поки звучить фортепіано
розділ 22
За вечерею я думками досі з хлопцем. Все, що б я не робила, не може перервати мої думки про наш короткий поцілунок.
Згадую голос та сміх хлопця, згадую, які в нього гарячі руки і м’які губи, і згадую, як він бережно до мене ставився весь час.
Разом з хлопцем я відчуваю ті самі «метелики в животі», про які всі розповідають, та я не впевнена, що це любов. Він просто хороша людина, сусід і, можливо, навіть не просто друг, а найкращий друг. Я для нього сусідка та подруга. А ще сліпа дівчина, за якою треба доглядати.
Я не знаю, як реагувати на нашу секундну близкість та що з цим далі робити.
#1112 в Сучасна проза
#629 в Молодіжна проза
#156 в Підліткова проза
Відредаговано: 04.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
