Клята омела

     - Де я? Чому так темно? - я намагалася знайти хоч якусь опору.  
-  Ти така нетерпляча, - чоловік хихикнув. - Це досить кумедно виглядає. 
Моє серце шалено стукотіло та віддавало у голову.  
— Обережно, - сказав Джордж і я міцніше ухопилася за його руку. 
Я повільно ставила одну ногу за іншою. 
— Тепер ти можеш подивитися. 
Сорочка, що була, мов пов'язка для очей, швидко розв'язалася та впала на холодну підлогу. 
Прямісінько у холі стояли ялинки.  
— Дякую, - радісно вигукнула я та обійняла хлопця. 
Хоч у нас завжди на різдвяні свята стояла справжня ялинка, але я кожного разу була рада, як вперше. 
— Звідки ти.., - почала говорити я. 
— Ем, мені розповіла місіс Гарсіа, що ти шаленієш від них і я подумав, що це чудовий подарунок. Надіюсь, що я не прогадав.  
І ти, звичайно, цього не зробив. 
— Це просто рай. 
   - Обирай ту, яка дивиться на тебе, - Джордж стояв позаду мене. - І звичайно ту, яку зможемо вмістити у гостьовий будинок. 
Мої очі загорілися від його слів, і я одразу ж подивилися на різні дерева, що стояли у приміщенні. Я посміхнулася та підійшла ближче, шукаючи потрібне. 
— Думаю, що ця найгарніша, - мовила я та вказала пальцем на зелену красуню. - Хочу саме її. 
Чоловік підвівся та підійшов ближче.  
— Так, має гарний вигляд. 
— Ну що, ви вже вирішилися з вибором? - низенька та тендітна рожевощока дівчина підбігла до нас. 
— Так, ми беремо цю ялинку, - чоловік вказує на неї, відвертаючись від молодиці. 
Дівчина підімає голову та розливається у сміхові. 
Я переводжу погляд на Джорджа та бачу в його очах таку саму розгубленість. Продавчиня у ту ж мить вказує нам маленьким пальцем на дерево, та на те, що знаходилося над головою чоловіка. Мої очі відразу ж зупинилися на тому, чого я найбільше боялася – на омелі. 
     О, ні… 
Я захитала головою в знак протесту. 
     Вважається, що люди, які зустрілися під омелою перед Різдвом, повинні поцілуватися. Сам цей поцілунок має стати запорукою щастя та вічного кохання. 
Раніше відмова від такого поцілунку обіцяла дівчині весь наступний рік залишитися незаміжньою чи взагалі самотньою. Ходить цікава легенда про Бальдура - бога світу. Він був поранений стрілою, зробленою з омели, і зцілений від рани на прохання інших богів і богинь. Після цього омелу віддали у владу богині кохання, яка встановила, що кожен, хто проходить під омелою, повинен отримати поцілунок на доказ того, що ця гілка стала емблемою любові, а не ненависті.  
Зараз навряд чи більшість людей слідує цій традиції та легенді, хоча й знаходяться й такі мешканці. 
Джордж повільно підходить ближче до мене. Він цілує з такою пристрастю, так ніжно, ніби я зламаюсь чи зникну, як тільки руки мене відпустять. Наші тіла притискаються одне до одного, і я підімаюся на пальці ніг, щоб якомога більше дотягнутися до нього. Мої пальці занурюються у його каштанове волосся, немов тонучи у хвилях бурхливого моря.  
Він обережно відсторонюється від мене, відпускаючи руки від моєї талії. 
Дівчина стоїть з широко розплющеними очима та продовжує дивитися у нашу сторону. 
— Які ви молодці, - вона повертається до реальності, киваючи головою та швидко хапає ялинку, забираючи її до виходу із крамниці.