Поки всередині мене живе диво

Зламана зустріч


Вода помалу стікала з мого тіла, залишаючи маленькі крапельки на шкірі. Мокре волосся неприємно прилипло, від чого мені довелось якомога скоріше зібрати їх у гульку. Я обережно вийшла із кабінки та взяла рушник, який висів на вішалці та зав'язала навколо тіла.  
Вся раковина ванни була у мильній піні. Рожеві бульбашки створювали картину великої кількості хмаринок. Деякі вигадані хмари плавали, а деякі починали лопатися, розбризкуючись, мов сотні святкових феєрверків.  
Такс, це все потрібно якомога швидше прибрати.  
Я взяла душовий шланг та повернула вентиль, щоб увімкнути воду. Несподівано для мене, різьба зійшла з ручки й вода хутко почала розливатися повсюди, б'ючи цілим великим фонтаном. Я замружила очі, аби вода не попала в обличчя та прийнялась долонею закривати зламане місце, маючи надію, що я з цим хоч якось впораюсь. Вода бризкотіла на все тіло.  Від того, що я майже нічого нормально не бачила, поличка, яка висіла біля ванни гучно упала на підлогу, розсипаючи додолу весь уміст. Ох, дідько. 
Мої старання перервав глухий звук стуку об двері ванної, від чого я нервово сіпнулася. 
— Тут хтось є? - пролунав хриплий голос.  
Я кинула залишки шланга у ванну та прийнялась витирати руками очі.  
 Сказати щось чи все ж таки ні?  
Я мовчки стояла, вагаючись. 
 Але я ж сама аж ніяк не впораюсь…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше