Поки ніхто не бачить

1.29

Назар

Від своєї матері я дізнався про те, що Яна закордоном. Вони бачте бо спілкуються сяк так. Та й Яна їй сподобалась, раз так багато про неї розказує. В свої часи теж цим грішив, мабуть, цим і здавав себе з патрахами. Що не говорити, а початок був класний. Я справді тоді думав, що в нас щось може скластися. Гадав, що погляди мають якесь значення, що сни якось трактуються, а знаки дійсно даються Всесвітом. Саме ця історія, очевидний приклад того, що життя дійсно вчить. В даному випадку - не вірити в збіги. Навіть якщо їх дуже багато, при тому, що все вказує на здавалось би, очевидний факт, всеодно не вірити. 

 Я мав місяць вільного часу на свої нікчемні думки. Це звісно релакс, йти мимо тих місць,і точно знати, що не зустрінеш. Ти не виставиш себе на посміх, бо причина твоєї слабкості тимчасово відсутня. Слабкості? Відколи це? Раніше вона була моєю силою, мотивувала мене йти далі, не здаватись. Мотивувала просто своїм існуванням. Я так налаштовув себе. «Заради неї я мушу це зробити»

А тепер я зву її слабкістю. Яка позбавляє сил, рушить землю з-під ніг. Я навіть не встиг помітити коли все змінилось. Кардинально і необоротно ми стали поводитися зовсім інакше, аніж раніше. Причому обоє. 

 Тепер ми приходимо чи то випробування, чи то кінець. Здається, от вже видніється фінішний прапорець, як дорога продовжується далі. Не зрозуміло, що буде з нами. Але я точно знаю, що вона була варта витраченого часу. І всі отримані емоції теж варті. Гучне биття серця, яке вибиває грудну клітку через один спільний погляд. Через очі, які говорять більше аніж голос. 

Якщо хочете бути щасливі, будьте або завжди або ніколи. Туга за тим минулим щастям вбиває найбільше. Крутити в голові стару платівку, на якій чітко записані всі моменти з минулого. Ті погляди, слова, пораховані літні дні, коли я її бачив хоча б краєчком ока, ситуації та слова, які досі повторюються в голові. Щоночі згадувати те, що вже не повернути. Вочевидь, наш час сплив. 

«Читаючи сопливі любовні романи в яких герої здатні покласти життя, ми губимо реальність, в якій аж зовсім не так». 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше