1.28

Яна

  Коли тітка запропонувала поїхати з нею за кордон на місяць я довго обдумувала цю пропозицію. З одного боку мені таки варто спуститися з небес на землю. Треба відволіктися, перевести подих. Не знаючи, що на мене чекає, я погодилась.

Буквально через тиждень я пакувала валізи і прощалась зі своїм котом. Мовляв, шкода, що лишаю його самого. На батьків, звісно.

 Попереду багато годин в дорозі і моя перша поїздка закордон. Вирушили з прекрасним настроєм. Багато слухала музику в навушниках і слідкувала за дорожніми  знаками. Мальовничі горизонти Волині захопили мій погляд, ніколи тут не була. Іноді зупинялись на заправках і рушали далі. Біля Устилуга в мене з'явилось дивне відчуття. Ніби ось, через декілька кілометрів вже інша країна, нові емоції та відчуття. Тоді міст, по обидва боки якого протікає Буг і вас вітає Польща.  Перетин кордону - лише менша частина нашої подорожі. Шлях пролягає до Варшави. 

 Ще в Україні я могла дозволити собі трішки поспати в машині, а тут, зацікавлено роздивляюсь всі деталі, які спершу впадають в очі. 

  В дитинстві я не до кінця розуміла сенс подорожей. Ну побачиш ти те і те, але ж зовсім скоро забудеш. Тепер я відчула весь спектр емоцій. І це ще я не бачила великих міст. Всього лише маленькі містечка біля кордону. Наближаємось до Любліна, а далі все більше зростають міста.

  Мальовнича Варшава захопила мене своєю красою. От чи встигну я все це роздивитись за місяць. 

  Інша мова, інший менталітет, але дуже привітні та щирі люди. На першій польській заправці я дуже губилась через польську мову і боялась щось сказати не так. Але вже згодом намагалась щось сказати полякам. І на диво, вони мене розуміли та зовсім не звертали увагу на те, що я роблю помилки.

Цей час для мене був як приголомшливий сон, якому не було кінця.  Відразу з приїзду я відчула, що це місто наповнене історією, культурою та неймовірною енергією. Але навіть серед всіх цих чудових речей, що оточували мене, в одному моє серце залишилося вдома - з Назаром.

  Проте, навіть серед цієї краси та розмаїття вражень, мої думки ніколи не залишали ЙОГО. Від самого початку цієї подорожі я почала відчувати його відсутність більше, ніж будь-коли. Його сміх, тепло погляду  - все це було зі мною, навіть тисячі кілометрів від нього.

  Я знала, що ця подорож повинна була мене відвести від думок про нього. Але навіть серед таємничих вуличок Старого Міста, серед смачних польських страв і багатьох нових друзів, моя душа ще була там, де і завжди. 

  Моя тітка помітила, що я часто літала десь в хмара і вона пробувала мене розважити, відвідавши зі мною найкращі місця у Варшаві, показуючи мені неймовірну архітектуру та вивідні види на місто. Я цінувала її старання, але навіть найкращі враження не могли повністю замінити ту теплоту і розуміння, які я відчувала вдома. 

Я знала, що цей місяць також був для мене можливістю рости, вчитися і розширювати свій світогляд. Мій місяць у Варшаві може бути відокремленим від Назара географічно, але не серцем.

***

Дякую за кожен перегляд. Зворотній зв'язок дуже важливий для мене.