Розділ 13. Зручна мати

За фотографією прийшов лист від адвоката Данила.

Олег Степанович повідомляв, що нові обставини можуть свідчити про особисту зацікавленість Максима в корпоративному спорі та про можливу змову з метою завдати шкоди Данилові.

Окремий абзац стосувався Софії. Данило висловлював занепокоєння через появу в житті дитини стороннього чоловіка.

— Максим жодного разу не тримав Софію на руках, — сказала я Ярині.

— Не виправдовуйтеся переді мною.

— Але в листі все виглядає так, ніби я привела коханця до немовляти.

— Саме для цього лист і написаний.

— Фотографію зробили біля мого виробництва. За мною стежать.

— Зафіксуємо. Камери на сусідньому магазині могли записати фотографа.

Олеся переглядала знімок на моєму телефоні.

— Хто знав, що Максим приїде?

— Продавець печі, вантажники, Ярина.

— Данило міг стежити за Максимом.

— Або Вероніка.

Я не хотіла так думати, але відкидати можливість не могла.

Максим зателефонував сам.

— Фото отримали?

— Так.

— Це нічого не змінює в документах.

— Зате змінює те, як мене показуватимуть у суді.

— Я дам офіційні пояснення.

— Що саме скажете? Що звільнилися з родинної компанії, передали мені матеріали, а потім поцілували?

Він мовчав.

— Це правда, — сказав нарешті.

— Правда теж може виглядати погано.

— Хочете, щоб я сказав, що між нами нічого не було?

— Ні. Не хочу ще однієї брехні.

— Тоді розповім послідовність подій.

— Вероніка знає?

— Так.

— Ви сказали?

— Данило надіслав фотографію їй раніше, ніж вам.

Я сіла.

— Як вона відреагувала?

— Назвала мене зрадником.

— Через поцілунок із жінкою, якій зрадив її чоловік?

— Через те, що я передав документи й підтримую вас.

— Ви не повинні були підтримувати мене особисто.

— Я знаю.

— Шкодуєте?

— Про те, що створив проблему для вашої справи, — так.

— А про поцілунок?

— Ні.

Я завершила розмову раніше, ніж могла відповісти.

Попереднє судове засідання щодо участі Данила у вихованні Софії призначили на четвер. Ми пропонували зберегти короткі регулярні зустрічі, дозволити присутність батька на медичних оглядах і поступово збільшувати час спілкування відповідно до віку дитини.

Данило вимагав можливості забирати Софію до свого місця проживання вже зараз.

У коридор суду він прийшов із Веронікою. Вони трималися поруч, але не торкалися одне одного.

Я була з Яриною. Олеся чекала із Софією в іншій частині будівлі, щоб не тримати дитину серед натовпу.

Данило підійшов.

— Можемо поговорити?

— Через адвокатів.

— Не про справу. Про Софію.

— Що саме?

— Я підготував для неї кімнату.

— У нашій колишній квартирі?

— У моїй квартирі.

— Там уже живе Вероніка?

— Так.

Я подивилася на неї.

— Ви готові приймати Софію?

Вероніка відповіла не відразу.

— Якщо суд визначить такий порядок, я не перешкоджатиму.

— Я запитала не про суд.

— Не починайте розмову тут, — сказав Данило.

— Ти сам підійшов.

На засіданні його адвокат довго говорив про матеріальну стабільність. Показував фотографії квартири, дитячої кімнати, довідки про доходи. Згадав моє орендоване виробництво й проживання у подруги.

Потім показав фотографію з Максимом.

— Цей чоловік був безпосередньо залучений до інвестиційної угоди, — сказав Олег Степанович. — Тепер він перебуває в особистих стосунках із матір’ю дитини та передає їй конфіденційні документи.

— Особисті стосунки не встановлені одним знімком, — заперечила Ярина. — І не мають стосунку до здатності моєї клієнтки доглядати немовля.

— Ми говоримо про оточення дитини.

— Пан Бережний не проживає з пані Гриценко й не бере участі в догляді за Софією.

Суддя зупинила суперечку.

Мене запитали про режим Софії, годування, медичні огляди й умови проживання. Я відповідала коротко. Не звинувачувала Данила у весіллі, не говорила про його моральні якості.

— Ви заперечуєте проти спілкування батька з дитиною? — запитала суддя.

— Ні. Пропоную зустрічі двічі на тиждень у моїй присутності, доки Софія перебуває на грудному вигодовуванні та не звикла до батька. Потім час можна збільшувати.

— Чому у вашій присутності?

— Данило бачиться з нею нерегулярно й поки не вміє самостійно доглядати. Я готова навчити.

Данило скривився, але не перебивав.

Тимчасовий порядок майже збігся з нашою пропозицією. Данилові дозволили дві зустрічі на тиждень без права забирати Софію на ніч. Питання мали переглянути з урахуванням віку дитини.

Це не було перемогою над батьком. Я й не хотіла перемагати. Мені потрібно було, щоб інтереси Софії не підміняли його образою.

Біля суду чекали журналісти.

— Пані Марто, чи правда, що ви зустрічаєтеся з братом дружини вашого колишнього чоловіка?

— Моє особисте життя не стосується справи про дитину.

— Пан Бережний передавав вам документи через особисті стосунки?

— Документи передані моїй адвокатці офіційно.

— Коли почався ваш роман?

Я не відповіла.

Данило з Веронікою вийшли слідом. Він зупинився перед камерами.

— Я не коментуватиму особисті рішення матері моєї доньки, — сказав Данило. — Сподіваюся лише, що дорослі не використовуватимуть Софію та компанію у власних інтересах.

Його слова потрапили в новини раніше, ніж я повернулася додому.

Увечері Максим опублікував заяву на своїй сторінці.

Він написав, що познайомився зі мною після весілля сестри, а матеріали передав через виявлені фінансові невідповідності. Зазначив, що готовий підтвердити це офіційно.

Про поцілунок не згадував.

Петро Бережний того самого дня публічно повідомив, що Максим більше не представляє інтересів родинної компанії.