Розділ 2: Вероніка

- Доброго дня! хотів би представити вам нового учня Фор Артем! Надіюсь ви знайдете спільну мову !

Степан Святославович пішов з кабінету. Дівчата які були в класі дивилися на хлопця заворожено,високий, з чорнявим волоссям трішки покуйовдженим з темно-зеленими очима . І тут вчитель промовляє :

-Мене звати Максим денисович я викладач правознавства . Отож оберіть собі місце де будете сидіти.

Дівчата відразу почали забирати свої рюкзаки аби лиш він сів до них Настя учениця яка мене бісила і травила моє життя  декілька років узагалі сказала :

-Артеме тут вільно сідай ! На що він ніяк не зреагував. Я була дуже радісна бо  нарешті цю пихату свиню хтось поставив на місце. Позаду нас була вільна парта Я дуже здивувалася що там нікого немає і тут пролунав голос Артема : 

-Я сяду на останній парті ! Голос був грубим і красивим . Він окинув мене поглядом і сів за парту ..."Я вже його зустрічала але не могла пригадати де і коли ! Згадала це ми зіштовхнулися посеред вулиці ще й біля мого дому "У роздумах я провела досить багато часу  і пригадала слова сусідів що на нашій вулиці хтось придбав буденок . .  .

Вибач продовжив урок всі тим часом перешіптувалися ми з подругою не були виключенням : 

-Як тобі правда красунчик ? Запитала в мене подруга .. 

-Нічого , що він позаду нас...

-Не ухиляйся від відповіді !

-Ну не в моєму смаку.

-Ну тобі не вгодиш .Але я бачу ти мені брешеш чи не так ? 

-Та красунчик він . Відповіла я не подумавши .

І тут пролунав голос тихий та вабливий .

-Справді ?

Коли я хотіла повернутися на голос пролунав крик вчителя :

-Тихо всім !

А я тим часом сиділа у роздумах а вчитель сердито дивився у мій бік .Так минуло , ще три заняття а наступним була фізкультура і збирали учасників на шахматний турнір я не хотіла але подруга змусила потім ще новенький  Артем записався .Я намагалася поки його уникати адже де , що мені було не зрозуміле .

Викладач  сказав підготовка сьогодні о четвертій годині. Я попрощалася з подругою і пішла на підготовку турніру. Коли я ішла мене торкнулася чоловіча рука...  

-Злякалася ? -запитав Артем .

-Так злякалася ! - не тільки руки але що це був він .. 

-А як до речі тебе звати ? Запитав хлопець. 

-Вероніка. 

-Тоді вибач Вероніко .

На що я просто усміхнулась  ......

-Ти теж граєш в шахи  ? Було мені цікаво чи профі він у цій справі. 

-Так хіба щось дивне ! Мене навпаки цікавить чи така тендітна дівчина як ти вміє в них грати ?

-Ти ще не раз у цьому переконаєшся ! Моя заявка пролунала досить самовпевнено  але я знала що в мене все вийде ...

-Яка самовпевненість побачимо на що ти здатна задля перемоги ... 

Ця відповідь звучала двояко і я задумалася .. 

Коли ми прийшли деякі гравці вже сиділи за шаховими дошками дехто навіть почав грати до нас дійшов викладач все пояснив і сказав хто преможе в конкурсі отримає путівку у Іспанію на 2  ...Далі я попрямувала до свого суперника . Навздогін мені Артем побажав : 

-Удачі ВЕРОНІКО !!!