27 Вересня - день, що став датою.

27 вересня - це день, що став датою

27 вересня більше не вкладалося в одне значення.

Формально - це був день народження Діми.

Але з ранку Діана відчувала: цей день  уже не належить лише йому.

Вони прокинулась із дивним усвідомленням, ніби сьогодні щось фіксується. Не емоцією, не словами, а саме датою - такою, яку потім не викреслюють і не пояснюють.

Книга лежала на столі, готова.

Не як подарунок.

Як точка.

В університеті все виглядало звично: пари,  коридори, знайомі голоси. Але між ними двома з'явилася нова тиша - не напружена, а зосереджена. Така, в якій не потрібнобагато говорити, бо головне вже відбувається.

Коли вона подала йому книгу, між їхніми пальцями на мить затримався простір.

- Це важливо, -   сказала вона не уточнюючи.

Він не запитав чому.

Він зрозумів. 

- Тоді це не просто сьогодні,  - відповів тихо.

І саме в цю секунду 27 вересня перестало бути лише датою народження.

Він відкрив книгу пізніше. Не при ній. 

Але вона знала: кожна сторінка буде прочитана так, як читають не подарунки, а спогади. Ті, що вже стали спільними, навіть якщо ще не мають назви.

Протягом дня його вітали інші. Хтось жартував, хтось звертав увагу на подарунок, хтось дивився уважніше ніж зазвичай. Але жодне з цих привітань не мало тієї ваги, як після привітання Діани.

Для них двох 27 вересня закріпилося інакше.

Не як подія.

Не як святкування.

 А як дата, після якої щось почалося - без оголошень, без пояснень, без статусів.

Увечері Діана відкрила свій рожевий блокнот і написала:

" 27 вересня.

День, який більше не належить комусь одному".

Діма того ж вечора зробив запис у чорно-білому:

" Є дати, які не планують.

Вони просто стаються." 

І також він додав: тепер 27.09 - це не лише день мого народження - це ще одна НАША неймовірна дата.

Цей день закінчився тихо. 

Але він уже був закарбований.

Не як день народження.

А як спільна дата, яку неможливо стерти.