5 глава

*Святослав

Після моїх слів колишня зі злобою дивиться на мене й закочує очі. Від надмірної агресії її груди високо здіймаються вгору, а ніздрі збільшуються в декілька разів. Вона навмисно хрустить пальцями, чудово знаючи наскільки сильно мене дратує ця звичка. 

Зараз би мені дуже хотілося сказати самому собі, що її присутність в цьому салоні мене ніяк не бентежить, але насправді це було чистісінькою брехнею. Моє серце все ще билося сильніше поруч з нею, а долоні надмірно пітніти від хвилювання. Мені доводилося в голові прокручувати кожну свою фразу, яку я збирався сказати, щоб часом не запнутися. Я закохався в Мілану ще коли був хлопчиськом і відпустити її за крок до пропозиції було ще тим випробуванням для мене. Не так просто витіснити любов зі свого серця й спогади з думок. 

— Святе, що це було? — шепоче мені на вухо Соломія, відводячи мене до одного з манекенів. Моя фальшива наречена усміхаючись на всі 32 міцно стискає мій біцепс, неначе він рятувальний круг. 

— Вибач, я сам не знаю, що на мене найшло. Можливо, нам краще піти? — Я почуваю себе некомфортно в присутності Міли. Насправді я декілька десятків разів уявляв, як після розлучення гляну їй у вічі, а потім пройду повз, неначе ми незнайомці. У реальності ж я знову відчув нестерпний біль в області грудей і мене паралізувало від усвідомлення того, що мої почуття все ще не згасли. 

— Це не вихід з ситуації, Камі. Тобі доведеться змиритися з тим, що ви більше не разом. Це пройдена сторінка твого життя, яке потрібно прогорнути, а ще краще — викинути в смітник і забути. — Соломія важко зітхає, дивлячись мені у вічі з сумом та розчаруванням. Мені жаль її, бо вона втратила все в один момент. Так, ще в школі у неї був доволі складний характер, але вона явно не заслужила на такий поворот подій. 

— Хіба це так просто, Лакі? З Назаром все було саме так? — Мені не були відомі деталі їхнього розставання, але я підозрював у чому була справа. Її колишнього завжди цікавили лише гроші. Чесно кажучи, то я ніколи не думав, що їхній союз буде вдалим. 

— Це геть не просто, але необхідно. Нам не потрібні люди, які роблять нам боляче й нехтують нашими почуттями, тому зберися. Це стерво ще отримає своє і зрозуміє, яку помилку зробила. Втім, зараз нам не до неї. Я піду на церемонію гола, якщо ми зараз же не виберемо мені сукню. — Після цих слів моя увага з Мілани миттю переходить на Соломію. З дитинства у мене була бурхлива фантазія і зараз це мені вилазило боком. Трясця! 

— Я не проти, але тоді доведеться обійтися без гостей. Правила є правила, Камінська. Голяка лише в моїй присутності й про жодні винятки не може йти мова. — Як ви вже зрозуміли, окрім всього у мене є ще один дуже жирний мінус у вигляді довгого язика, який я не вмію тримати за зубами. 

Коли я пропонував Лакієнко фіктивний шлюб, то аж ніяк не планував фліртувати з нею. Вона була симпатичною… Ні, це слово геть не відповідне, щоб описати її вроду. Соломія була вкрай гарячою та дуже гарною дівчиною. Однак, це не було її головною позитивною якістю. Моя фіктивна наречена була напрочуд розумною та кмітливою дівчиною, з гарним почуттям гумору. Ця вибухова суміш мене насторожувала й частково відштовхувала, бо мною керувала думка, що така людина не для мене. Та й з самого початку я сприймав її як подругу.   

— Не знаю про що ти зараз думаєш, але нам точно варто поспішити. Мені здається, що Міла зараз вибухне від злості й купить усі весільні сукні в Одесі, лиш би ми скасували це весілля. — Ми синхронно переводимо погляд на мою колишню, яка агресивно соває плечики з нарядами один за одним. Консультантка поруч з нею аж тремтить від побаченого. 

Мені ніколи не подобалася ця риса характеру в Мілані, але коли ми були разом, то я бодай старався не надавати цьому великого значення. Зараз же, коли я спостерігав за цим збоку, то усвідомлював, що вона поводиться дуже невиховано. 

На щастя, градус в салоні починає спадати, бо Соломія заводить розмову з консультанткою і ми обоє сконцентровуємося на виборі сукні. Проте, навіть коли я стою спиною до Мілани, то відчуваю на своїй потилиці її вогняний погляд. Впевнений, що просто так вона не піде звідси й буде вигадувати різні причини, щоб залишитися. Що ж, тоді я змушу її прийняти поразку й підібравши під себе хвоста, побігти звідси. 

— Вибачте, але я сам допоможу своїй нареченій з сукнею, — відповідаю я, зупиняючи консультантку. Дівчина відходить вбік і звільняє мені дорогу до примірочної. 

Всередині виявляється доволі тісно. Велику кількість місця займає пишна атласна сукня. 

— Камінський, тобі не здається, що це вже занадто? — Лакієнко кладе плаття на пухнастий пуф і притуляється спиною до холодної стіни. — Тут і для одного місця обмаль. Ця дівчина б сама з усім впоралася, а Міла вже й так біситься від злості. Хіба це не… — Я притуляю пальця до її пухких вуст, вкритих блиском, і заперечно хитаю головою. 

Через підсвітку, яка вмонтована в дзеркало, очі Соломії здаються ще більш насиченими та яскравими. Вони нагадують мені ліс, який знаходить неподалік від батьківського дому. Я дуже любив там проводити час в дитинстві. 

— Будь ласка, мовчки одягни цю сукню, Соломіє. Я й так не в захваті, що тут моя колишня. — Цей день пішов не по плану й від цього у мене розболілася голова. Якщо весь процес підготовки до весілля буде таким складним, то я збожеволію. 

— Я ще тобі за це поплачуся, Камі, — бурмоче Лакі собі під носа. Я кусаю щоку з внутрішньої сторони, щоб часом не засміятися. Вона така кумедна, коли злиться. 

— Що ти там кажеш? — запитую я, склавши руки на грудях. Тепер я займаю ще більше місця в цій крихітній примірочній і моїй фіктивній нареченій доводиться ще сильніше притиснутися до стіни. 

— Закрий очі й посунься, зрозуміло? — Вона показує мені язика й тягне повзунок від сукні вниз. Я заплющую очі й чую, яка пряжка від її ременя вдаряється об плитку. Далі вона стягує шорти, штовхаючи мене своїми пружними сідницями й лаючись.