Любов була взаїмною,Джейк любив Женю всім серцем вона його также. Завжди гуляли разим,сміялися,а головне почували себе нужними і любімими поряд один одного. Здавалося, ніщо не зможе зруйнувати їхнє щастя. Вони будували плани на майбутнє, мріяли про спільне життя та вірили, що завжди будуть разом. Кожен день, проведений поруч, ставав для них особливим спогадом.
Кожен день, проведений поруч, ставав для них особливим спогадом. Вони любили зустрічати захід сонця, годинами розмовляти про свої мрії та підтримувати одне одного в найважчі моменти. Поряд із Женею Джейк почувався по-справжньому щасливим, а вона не уявляла свого життя без нього.
Того вечора вони сиділи на лавочці і дивилися на небо. Женя подивившись на його лице сказала;
-Ти будеш мене завжди любити?-улибнулася Женя.
-Звісно, сонце. Завжди. І ніколи не розлюблю, — відповів він і поцілував її в щоку.
-Даєш слово?- запитала вона з посмішкою.
-Даю. Але й ти пообіцяй, що будеш зі мною завжди, — усміхнувся Джейк і ніжно погладив її по голові.
Вона положила голову на його плече і дивилася в його очі які світилися любовю до неї. Він посміхнувся, й провів пальцем по її леці закладая за ухо прядь волося які постійно вибивалося від легкого вечірнього вітру.
-Люблю тебе найбільше всього на світі-сказала посміхнувшись Женя.
-І я тебе всього на світі-відповів Джейк.
Вечір пройшов дуже бистро.