Через роки
Я стою перед книжковою полицею й беру до рук свій перший надрукований роман.
На першій сторінці присвята:
«Тим, хто навчив мене цінувати час.»
Я дивлюся у вікно. Небо таке саме, як тоді. І я знаю: де б він не був — він усміхається.
Бо я виконала його прохання.
Я жила.
Я любила.
Я не зупинилась.
І поки б’ється моє серце —
ця історія ніколи не закінчиться 💔✨
#1180 в Сучасна проза
#5708 в Любовні романи
#1366 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 16.01.2026