Поки б’ється серце
Одного дня я прокинулась без болю.
Не тому, що забула.
А тому, що прийняла.
Я вийшла на балкон, вдихнула повітря і відчула, як серце б’ється рівно. Спокійно. Живо.
— Я тут, — сказала я собі. — Я живу.
І зрозуміла головне:
кохання не завжди триває вічно,
але воно завжди змінює нас назавжди.
І поки б’ється серце —
життя триває.
#1180 в Сучасна проза
#5708 в Любовні романи
#1366 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 16.01.2026