Життя без “якби”
Я перестала думати, що було б, якби він залишився.
Ці думки більше не мали влади. Бо минуле не змінити, а теперішнє — у моїх руках.
У новому місті я знайшла себе. Не одразу. Не легко. Але справжню. Я писала історії, і в кожній з них була частинка мого серця.
Іноді люди запитували:
— Ти колись кохала по-справжньому?
Я усміхалась.
— Так, — відповідала я. — І цього вистачить на все життя.
#1180 в Сучасна проза
#5708 в Любовні романи
#1366 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 16.01.2026