Поки б'ється серце

РОЗДІЛ 28

Де все починалося

Я знову стояла на тій самій зупинці.

Стара фарба облупилась ще більше, лавка була холодною, а поле навколо — живим і зеленим. Світ не чекав. Він просто був.

Я сіла й заплющила очі. Переді мною з’явилися спогади: Макс сміється, ділиться навушниками, пише свої дивні записки. І вперше ці спогади не різали.

Вони гріли.

— Ми були щасливі, — сказала я вголос. — І цього достатньо.

Я залишила на лавці маленький папірець — останній.

> «Я більше не тримаюся за біль. Я тримаюся за любов.»

І пішла, не озираючись.

Подобається

#1180 в Сучасна проза
#5708 в Любовні романи
#1366 в Короткий любовний роман

Відредаговано: 16.01.2026