Поки б'ється серце

РОЗДІЛ 23

Коли з’являється завтра

Я почала думати про майбутнє — і це лякало.

Раніше воно було простим: школа, місто, Макс поруч.
Тепер — лише білий аркуш.

Класна керівниця запитала, ким я хочу бути. Я відкрила рот — і мовчала. Бо вперше не знала відповіді.

Того вечора я дістала коробку з листами. Перечитала. І між рядками побачила дещо важливе: Макс завжди вірив у мене більше, ніж я сама.

— Ти б сказав не боятися, — прошепотіла я.

Я подала документи на творчий конкурс. Не для перемоги. Для себе. Для доказу, що я можу робити кроки, навіть коли страшно.

І вперше слово «завтра» не боліло.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше