Коли з’являється завтра
Я почала думати про майбутнє — і це лякало.
Раніше воно було простим: школа, місто, Макс поруч.
Тепер — лише білий аркуш.
Класна керівниця запитала, ким я хочу бути. Я відкрила рот — і мовчала. Бо вперше не знала відповіді.
Того вечора я дістала коробку з листами. Перечитала. І між рядками побачила дещо важливе: Макс завжди вірив у мене більше, ніж я сама.
— Ти б сказав не боятися, — прошепотіла я.
Я подала документи на творчий конкурс. Не для перемоги. Для себе. Для доказу, що я можу робити кроки, навіть коли страшно.
І вперше слово «завтра» не боліло.
#1180 в Сучасна проза
#5708 в Любовні романи
#1366 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 16.01.2026