Поки б'ється серце
РОЗДІЛ 21
Листи, які залишаються
Я почала писати листи.
Не йому — собі.
Тій дівчині, якою була до всього цього. Тій, яка вірила, що біль — це щось тимчасове й далеке.
Я писала про Макса. Про його сміх. Про те, як він завжди торкався мого зап’ястя, коли нервував. Про записки, які з’являлися в найнесподіваніших місцях.
Одного вечора мама тихо постукала в двері.
— Ти змінюєшся, — сказала вона. — І це… добре.
Я не відповіла одразу. Бо зміни — це не завжди про радість. Часто — про втрати, які вчать дихати по-новому.
Я поклала листи в коробку. Не щоб сховати.
А щоб знати: це частина мене.
#1180 в Сучасна проза
#5708 в Любовні романи
#1366 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 16.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
